Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2022 р. № 670/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування витрат, сплачених фізичним особам-підприємцям за інформаційно-консультаційні послуги із продажу квартир та активів, що належать інституту спільного інвестування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, щотовариство є компанією з управління активами (далі – КУА), яка управляє активами інститутів спільного інвестування та є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Під час провадження діяльності КУА укладає договори з фізичними особами-підприємцями, в яких КУА виступає замовником інформаційно-консультаційних послуг з продажу квартир та активів, що належать інституту спільного інвестування, активи якого знаходяться в управлінні КУА.

Оплату послуг, наданих фізичними особами-підприємцями за вищезазначеними договорами, КУА здійснює за власний рахунок та відносить до складу власних витрат.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи збільшиться об’єкт оподаткування у КУА у разі виключення із складу витрат КУА оплати за інформаційно-консультаційні послуги щодо продажу квартир та активів, що належать інституту спільного інвестування, які надавались фізичними особами-підприємцями?

2. У разі збільшення об’єкта оподаткування на суму виключеної із складу витрат КУА оплати за інформаційно-консультаційні послуги щодо продажу квартир та активів, що належать інституту спільного інвестування, яким чином рахувати суму податку на прибуток: в повному розмірі виключених витрат або в розмірі 18 % суми на яку збільшився фінансовий результат?

Щодо питань 1 – 2

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу встановлено, що платниками податку на прибуток підприємств – резидентами, зокрема, є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування єприбуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Таким чином, з питань щодо порядку формування в бухгалтерському обліку витрат та фінансового результату до оподаткування для обрахування об’єкта оподаткування податком на прибуток, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до ст. 63 Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 5080) КУА - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

КУА здійснює управління активами інституту спільного інвестування (частина перша ст. 63 Закону № 5080).

Активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії (частина перша ст. 1 Закону № 5080).

Відповідно до ст. 43 Закону № 5080бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.

Частиною п’ятою ст. 63 Закону № 5080 встановлено, що КУА може одночасно здійснювати управління активами кількох інститутів спільного інвестування.

Разом з цим слід зазначити, що інститути спільного інвестування є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Кодексубазова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

При цьому, наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).