Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2022 р. № 677/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             (далі – ТОВ) щодо дисконтування довгострокової заборгованості за кредитом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ за загальнодержавною програмою «Доступні кредити 5-7-9», яка надається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28, отримало кредит на 5 років під 13,12 відсотків річних.

Погашення кредиту здійснюється згідно з графіком платежів, передбаченим кредитним договором.

ТОВ прийнято рішення про дисконтування кредиту.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи потрібно дисконтувати даний кредит?

2.Чи є ставка по кредиту, отриманого згідно кредитного договору ринковою та як її підтвердити?

3.Якщо даний кредит не потрібно дисконтувати, чи можливо відкоригувати рядок 2160 «Інші доходи» Звіту про фінансові результати та відповідно Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2020 рік?

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з дисконтування фінансового зобов’язання (довгострокових зобов’язань).

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, питання порядку та необхідності дисконтування фінансових зобов’язань відносяться до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

Умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва шляхом здешевлення вартості кредитів визначає Порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01. 2020 № 28 (далі – Порядок).

Надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі – Фонд) (п. 3 Порядку).

Державна підтримка за програмою «Доступні кредити 5-7-9» надається у вигляді часткової компенсації відсоткових ставок за отриманими суб’єктами господарювання кредитами (п. 7 Порядку).

Компенсація процентів надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової процентної ставки. При цьому розмір компенсаційної процентної ставки за наданим суб’єкту підприємництва кредитом, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, регулюється п. 13 Порядку.

Згідно із п. 14 Порядку компенсація процентів за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за користування суб’єктом підприємництва кредитом протягом місяця із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за користування суб’єктом підприємництва кредитом протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахуванням вимог пункту 13 цього Порядку.

Таким чином, питання кредитування за державною програмою кредитування бізнесу «Доступні кредити 5-7-9», а також ставки процентів за такими кредитами відносяться до компетенції Фонду розвитку підприємництва.

Щодо питання 3

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо платник виправляє помилки у фінансовій звітності за 2020 рік і такі помилки впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток, то такий платник повинен здійснити коригування у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467 (зі змінами та доповненнями) за 2020 рік у порядку визначеному ст. 50 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).