Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2022 р. № 678/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо питань відображення у податковому обліку роялті, нарахованого на користь інституту спільного інвестування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що планує укласти з компанією з управліннями активами, яка діє від імені інституту спільного інвестування (закритого не диверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду) (далі – КІФ), ліцензійний договір. Відповідно до умов ліцензійного договору Товариство отримає право використання знаків для товарів і послуг (далі – торгові марки), які належать КІФ, та буде зобов’язане сплачувати роялті на користь КІФ.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи поширюється коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування (звітного) періоду,  передбачене п.п. 140.5.7 п.140.5 ст. 140 Кодексу, на суму витрат Товариства по нарахуванню роялті за користування Торговими марками на користь КІФ?
2. Чи передбачені Кодексом  інші коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із нарахуванням  Товариством роялті на користь КІФ, тобто чи враховуються для цілей оподаткування витрати Товариства по нарахуванню роялті за користування Торговими марками на користь КІФ у повному обсязі.

Щодо питань 1-2

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роялті - будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Частинами першою та другою ст. 1109 Цивільного кодексу України встановлено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об’єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Згідно із п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексуоб’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 6 п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь, зокрема, юридичної особи, яка відповідно до цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу. Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку у випадках нарахування роялті на користь правовласників як винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Отже, доходи інститутів спільного інвестування у вигляді роялті від надання, зокрема, права користування торговою маркою звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємству випадку, якщо такі об’єкти інтелектуальної власності перебувають у власності такого інституту спільного інвестування та є активами спільного інвестування у розумінні положень Закону № 5080.

Разом з цим слід зазначити, що інститути спільного інвестування є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. Тобто звільнення від оподаткування коштів спільного інвестування та доходівінститутів спільного інвестування, зокрема, у вигляді роялті не передбачає звільнення інститутів спільного інвестування від оподаткування податком на прибуток підприємств.

Таким чином, у разі якщо платник податку сплачує роялті на користь інституту спільного інвестування, то у такого платника податку відсутні правові підстави для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 6 п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).