Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2022 р. № 680/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємецьспівпрацює з продуктовими магазинами та закладами харчування, які в свою чергу займаються продажем алкогольних та тютюнових виробів, а також інших видів товарів. Така Співпраця організована за наступною моделлю.

Підприємець виступає в якості посередника (агента) між магазином / закладом харчування та споживачем для надання послуг доставки товарів. Замовлення для отримання послуг доставки товарів споживач може сформувати на платформі Підприємця.

Підприємець укладає агентський договір з магазином / закладом харчування з організації доставки замовлення товарів споживачам та сприянню продажів товарів магазинів / закладів харчування споживачам, шляхом розміщення інформації про товари на платформі Підприємця.

В залежності від обраної споживачем на платформі форми оплати замовлення отримує кошти за товар на рахунок платіжної системи, або в готівковій формі, які Підприємець надалі переказує на рахунок магазина / закладу харчування у встановлений агентським договором термін за вирахуванням коштів, які були сплачені за послуги доставки.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства Підприємець звернувся до податкового органу із наступними запитаннями:

1. Чи має магазин / заклад харчування формувати фіскальний або товарний чек, в якому було придбано товари споживачем за допомогою платформи власником, якої є Підприємець?
2. Враховуючи те, що кошти за придбаний споживачем товар будуть перераховані на рахунок магазина / закладу харчування не в момент отримання товару, а у встановлений агентським договором термін, який саме чек має формувати магазин / заклад харчування, фіскальний чи товарний, якщо товар буде отриманий Підприємцем як посередником від імені споживача?
3. Чи має Підприємець формувати фіскальний чек за надані послуги доставки товарів?
4. Якщо Підприємець має формувати фіскальний чек на надані послуги доставки товарів, що має містити такий фіскальний чек, за умови, що Підприємець не продавець товару, а посередник (агент)?
5. Чи має Підприємець встановлювати реєстратор розрахункових операцій (далі ­– РРО)?

Щодо питань 1 та 2

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

За своєю суттю  індивідуальна податкова консультація є роз’ясненням контролюючого органу, яке надане конкретному платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган саме ним.

Оскільки питання 1 та 2 стосуються прав та обов’язків третіх осіб, а не безпосередньо Підприємця, тому роз’яснення щодо них не надаються.

Щодо питань 3 – 5

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон
№ 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункти 1 і та 2 статті 3 Закону № 265).

Розрахунковою операцією є приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац шостий статті 2 Закону № 265).

Порядок застосування РРО або програмних РРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено статтею 3 Закону № 265 та наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Зі змісту звернення вбачається, що Підприємець пропонує на своїй  платформі товари для продажу, здійснює їх доставку та приймає за них оплату, а тому такі дії Підприємця не можливо охарактеризувати як надання послуг, оскільки має місце продаж товарів.

Враховуючи зазначене, оскільки Підприємець отримує оплатуза продані товари через платіжні системи в мережі інтернет та в готівковій формі, такі операції є розрахунковими та вимагають обов’язкового застосування РРО або програмних РРО та надання покупцеві розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Перелік обов’язкових реквізитів, за відсутності яких документ не прийматиметься як розрахунковий, визначено пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 за № 220/28350.

Додатково слід зазначити, що відповідно до визначень, наведених у підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, реалізація підакцизних товарів (продукції) – це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»(далі – Закон № 481).

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону № 481:

оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва);

роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю. Експорт алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності на підставі ліцензії на виробництво або ліцензії на оптову торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Згідно із статтею 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Крім цього, продавці повинні забезпечити дотримання вимог статті 153 Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв особами, які не досягли 18 років.

Отже, роздрібна торгівля алкогольними напоями повинна здійснюватися відповідно до отриманих ліцензій на роздрібну торгівлю, із застосуванням РРО або програмних РРО зазначених у цих ліцензіях, з врахуванням обмежень щодо реалізації алкогольної продукції встановлених Законом № 481.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.