Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2022 р. № 689/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула листи щодо оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, засновником товариства – резидента України є юридична особа – нерезидент, держава реєстрації якого Республіка Хорватія. Товариство – резидент України заключив зі своїм засновником ліцензійний договір на поставку сортів насіння, який передбачає сплату роялті.

Виникло питання чи необхідно сплачувати податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України з сум роялті, які сплачуються засновнику – нерезиденту, що є кінцевим вигодонабувачем роялті, враховуючи умови діючої Угоди  між Урядом України і Урядом Республіки Хорватія про уникнення подвійного оподаткування та попередженняподаткових ухилень стосовно податків на доходи і на майно.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Для цілей оподаткування нерезиденти – іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Частинами першою та другою ст. 1109 Цивільного кодексу України встановлено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або субʼєкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, до яких належать, зокрема, роялті (п.п. «в»п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Отже,у разі здійсненнярезидентом України виплат за ліцензійним договором у вигляді роялтірезиденту Республіки Хорватія, такі виплатипідлягають оподаткуванню відповідно до вимог п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу, у разі якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України.

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Хорватія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікованої Верховною Радою України 17.03.1999, яка є чинною з 01.06.1999 (далі – Угода), «застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1) та поширюється на існуючі в Договірних Державах податки, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2). Статтею 4 (Резидент) Угоди визначено критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються її положення.

Відповідно до п. 1 ст. 12 (Роялті) Угоди «роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі».

«Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що стягується таким чином, не може перевищувати 10 відсотків загальної суми роялті» (п. 2 ст. 12 Угоди).

Згідно з п. 3 ст. 12 Угоди термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, фільми або плівки, або інші засоби для радіомовлення чи телебачення), будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за промислове, комерційне або наукове обладнання, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)».

З урахуванням зазначеного, при виплаті резидентом України платежів, які є «роялті» (п. 3 ст. 12 Угоди) на користь особи, яка у розумінні Угоди є резидентом Хорватії і бенефіціарним (фактичним) власником отриманого доходу, має застосовуватись ставка оподаткування, зазначена у п. 2 ст. 12 Угоди.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).