Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2023 р. № 371/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені Товариство зазначає, що займається дистрибуцією кріплення метизних заводів України та Зарубіжжя.

Товариство та ВАТ «Гомельський завод лиття та нормалей» (Республіка Білорусь) уклало імпортний договір про поставку товару.

На виконання умов договору Товариство здійснило попередню оплату, однак нерезидент здійснив постачання товару частково. Інша частина товару від нерезидента не надійшла, кошти останній за недопоставлений товар не повернув.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Якими процедурами/механізмами може скористатися Товариство для уникнення порушення валютного законодавства у випадку неможливості стягнення заборгованості з нерезидента та визнання її безнадійної?

2) Чи буде нараховуватися пеня за порушення граничних строків розрахунків?

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Щодо питання 1 та 2.

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України», Національний банк встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запровадження заходів захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2473, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), із внесеними змінами та доповненнями від 07.07.2022, та встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів, які застосовується до операцій, здійснених із 05.04.2022.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно із частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів (частина п’ята статті 13 Закону № 2473).

У разі встановлення порушення граничних строків розрахунків за імпортними операціями з нерезидентами республіки білорусь, які неможливо завершити у зв’язку введенням в Україні воєнного стану, Товариство несе відповідальність передбачену частиною 5 статті 13  Закону № 2473.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Також, частиною сьомою статті 13 Закону № 2473 зазначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Водночас, відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу,  до безнадійної належить заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереробної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), що підтверджено в порядку, передбаченому законодавством.

Також, відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», безнадійна заборгованість, це поточна заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Слід зазначити, що пунктом 17 Постанови № 18 встановлено заборону уповноваженим установам здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів.

Водночас, в пункті 17² Постанови № 18, заборони, визначені в пункті 17 цієї постанови, не поширюються зокрема на: переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях / білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів / білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.

Звертаємо увагу, що Товариством в своєму звернені повідомлено проте, що на виконання п. 2.2 Договору, воно здійснило попередню оплату в іноземній валюті, а саме: доларах США.

Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас, відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10  розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).