Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.03.2023 р. № 459/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у процесі провадження діяльності з торгівлі фінансовими інструментами запровадив можливість укладання між банком та клієнтами (фізичними особами) договорів купівлі-продажу цінних паперів шляхом обміну зустрічними повідомленнями, направленими з використанням електронної пошти.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи є перелічені документи, а саме: роздруківки повідомлень з офертою та акцептом, направлених з використанням електронної пошти, виписки про операції на банківському рахунку, заява про приєднання до Договору банківського обслуговування достатнім документальним підтвердженням витрат фізичної особи (клієнта банку) на придбання цінних паперів (інвестиційного активу) у банку  для цілей розрахунку інвестиційного прибутку/збитку відповідно до вимог п. 170.2 ст. 170 Кодексу?

2. У випадку якщо наведений обсяг документів не є достатнім, то який обсяг документів є необхідним для документального підтвердження витрат фізичної особи (клієнта банку) на придбання цінних паперів (інвестиційного активу) у банку для цілей розрахунку інвестиційного прибутку/збитку відповідно до вимог п. 170.2 ст. 170 Кодексу у разі укладання договорів
купівлі-продажу цінних паперів між клієнтом і банком у вищезазначений спосіб (обмін зустрічними повідомленнями, направленими електронною поштою).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу.

Підпунктом п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 ⁴ розділу XX Кодексу, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Згідно з п. 3.5 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484 (далі – Методика), як документальне підтвердження витрат (крім витрат за операціями з інвестиційними активами, зазначеними в абзацах другому, третьому п. 2.9 розділу II Методики) платником податків повинні бути надані оригінали або належно оформлені копії первинних документів, на підставі яких платник податків здійснив відповідні витрати, а також документів, що підтверджують факт переходу права власності платника податків на відповідні пакети цінних паперів, факт та суму сплати відповідних витрат. У випадку надання платником податків оригіналів документів податковий агент зобов’язаний зберігати належно оформлені копії таких документів протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Слід зауважити, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексу, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку (п.п. «б» п. 176.1 ст. 176 Кодексу).

Статтею 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі –
Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, визначені цією статтею, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Таким чином, документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання цінних паперів, є документи первинного обліку, в тому числі складені в електронній формі, що засвідчують факт придбання цінних паперів за умови, що вони містять усі реквізити, визначені ст. 9 Закону № 996.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.