X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.06.2022 р. № 718/ІПК/24-13-18-03-04

Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області розглянуто зверненняПідприємства щодо  визначення дати виникнення податкового зобов’язання з податку на додану вартість, кількості та ціни по операціях з постачання товарів на умовах DDU «Поставка в місце призначення» (згідно Інкотермс 2010), та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), повідомляємо про наступне.

Як зазначено у зверненні між Постачальником с/г продукції (надалі – Постачальник) та Підприємством (надалі -Покупець) укладено договір поставки насіння соняшнику (надалі – Товар) автомобільним транспортом  на умовах DDU (в редакції Інкотермс 2020 застосовуєтьсяDAP «Поставка в місце призначення), тобто датою переходу права власності на партію товару від продавця покупцю є дата відвантаження цієї партії товару в місце призначення.

Згідно умов Договору, всі ризики стосовно кількості та якості Товару переходять від Постачальника до Покупця в місці призначення, а дата поставки, є дата відмітки про прийняття Товару на товаро-транспортній накладній в місці призначення.

За умовами договору кількість Товару визначають за результатами зважування на вагах Покупця, а ціна корегується в залежності від фактичних якісних показників Товару визначених лабораторією Покупця в місці призначення.

Тобто дата навантаження автомобіля та прийняття Товару до перевезення не збігається з датою доставки та передання Товару Покупцеві, а кількісні та якісні показники товару не відповідають фактичним показникам.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1. статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовується виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1  розділу І ПКУ. При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Згідно зі статтею 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону № 996, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України. До таких обов'язкових реквізитів віднесено, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 88).

Зауважимо, що до переліку обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи згідно з пункту 2.4 Положення № 88, віднесено, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках).

Правові основи оподаткування податку на додану вартість (далі - ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділуV ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких,відповіднодо статті 186 розділуV ПКУ, розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду ( підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14  розділу І ПКУ).

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) регулюються статтями 187 та 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Крім того, визначено перелік обов’язкових реквізитів, які повинні зазначатися у податковій накладній, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг, їх кількість, обсяг та ціна постачання без урахування податку.

Податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1307).

Пунктом 16 Порядку № 1307 визначено, що до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема до графи 2 - номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця), до графи 6 - дані щодо кількості (об'єму, обсягу) постачання товарів/послуг, до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 21  зазначеного Порядку  у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПКУ Постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Щодо відповіді на питання 1-2

З метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, яка визначає фізичне переміщення товару зі складу (або будь-якого місця зберігання) продавця з метою доставки зазначеного товару покупцеві, в тому числі дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до статті 307 Господарського кодексу України оформляються в установленій формі з складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.

У податковій накладній, що складається на дату здійснення операції з постачання товарів/послуг (на дату першої події) зазначаються фактичні дані здійсненої операції з постачання (зокрема, назва (номенклатура) товарів/послуг, їх кількість та ціна). З урахуванням положень пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ такі дані, зазначені у податковій накладній, повинні відповідати даним первинних документів, які складені відповідно до встановлених Законом № 996 вимог, та містять відомості про господарську операцію, за якою складається така податкова накладна.

Постачальник відповідно до статті 192 розділу V ПКУ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яким скоригувати кількісні та/або вартісні показники.

При цьому слід врахувати, що згідно зі статтею 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків регулюються виключно нормами ПКУ, а тому врегулювання в рамках договору питань, що віднесені до сфери регулювання податкового законодавства, є неправомірним (відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом).

Тому перенесення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на підставі умов договору на інший строк, ніж визначений ПКУ, не відповідає нормам ПКУ.

Щодо відповіді на питання 3-5

Враховуючи, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996), з питань оформлення первинних документів для підтвердження відомостей про господарські операції доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.