X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.06.2022 р. № 720/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ щодо утримання податку з доходів нерезидента у вигляді  членських внесків, отриманих нерезидентами – неприбутковими міжнародними організаціями та, керуючись ст. 52 гл. 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що видом діяльності ТОВ є комп’ютерне програмування та суміжні послуги. ТОВ планує вступити до міжнародної неприбуткової бізнес асоціації підприємств, яка створена для координації взаємодії між Норвегією та Україною у торгово-економічній сфері. Членство в такій асоціації передбачатиме сплату відповідних членських внесків щорічно. Асоціація зареєстрована та діє відповідно до законодавства Норвегії та не має зареєстрованого представництва в Україні.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підлягають оподаткуванню операції з виплати відповідних членських внесків?

2. Чи виникають у ТОВ додаткові обов’язки, пов’язані з виплатою членських внесків?

 

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Для цілей оподаткування нерезиденти – іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. 14.1.122 п. 14.1
ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу до платників податку на прибуток з числа нерезидентів належать юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Враховуючи те, що членські внески не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4
ст. 141 Кодексу).

Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Якщо ж міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 Кодексу).

Отже, якщо виплата доходу у вигляді членських внесків здійснюється на користь міжнародної організації, яка не має дипломатичних привілеїв або імунітету згідно з міжнародними договорами, то незалежно від статусу такої міжнародної організації такий дохід підлягає оподаткуванню відповідно до положень п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не регламентовано міжнародним договором.

Положеннями підпунктів 103.1103.2103.3103.4 ст. 103 Кодексу визначено, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором). Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з підпунктами 103.5103.6 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів. У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Отже, по-перше застосування міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування (або застосування пониженої ставки податку) дозволяється за умови дотримання вимог ст. 103 Кодексу, а саме: надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує його статус. У разі незастосування міжнародного договору з ціллю оподаткування в частині звільнення від оподаткування (або застосування пониженої ставки податку) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку й за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

По-друге, одним з головних принципів при розробці міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування (далі – міжнародні угод) передбачений здебільшого в статті 1 «Особи, на яких поширюється дія Конвенції», в якій зазначено, що дія Конвенції поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав. Поняття «резидент» розкрито в ст. 4 «Резидент», де зазначено, що термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, цей термін, проте, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі.

Отже, для застосування переваг передбачених міжнародними угодами, отримувач доходу повинен бути:

особою, на яку поширюється дія цієї міжнародної угоди; 

бенефіціарним власником такого доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 гл. 3 розділу ІІ Кодексу).