Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.06.2022 р. № 734/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних із постачанням послуг нерезиденту, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариство володіє власними веб-сайтами, а також співпрацює з партнерськими веб-сайтами (далі - Веб-сайти).

Для ефективного використання простору на Веб-сайтах та, відповідно, забезпечення максимального прибутку, Товариство розглядає можливість надання вільного рекламного простору на Веб-сайтах Товариства нерезиденту, що передбачає розміщення нерезидентом рекламних оголошень третіх осіб на Веб-сайтах.

Товариство планує вступити у договірні відносини з нерезидентом, шляхом прийняття загальних положень та умов стандартизованого обслуговування, специфічних умов щодо послуг менеджера реклами (всі разом далі - Договір) та підписання форми замовлення.

Відповідно до Договору Товариство надаватиме рекламний простір на Веб-сайтах для нерезидента з метою показу рекламних оголошень. Нерезидент буде розміщувати на Веб-сайтах рекламні банери, попередньо отримані нерезидентом від третіх осіб.

Товариство буде отримувати від нерезидента плату за розміщення та покази рекламних оголошень на Веб-сайтах за формулою, визначеною у формі замовлення до Договору.

У випадку здійснення операцій з постачання послуг із розміщення та показу рекламних оголошень на Веб-сайтах від Товариства для нерезидента передбачається оформлення Товариством низки документів (в тому числі первинних).

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи наведений у зверненні перелік первинних документів і звітів є достатнім підтвердженням факту надання послуг для нерезидента та ідентифікації їх змісту для цілей оподаткування ПДВ?

2. Чи можливо застосувати положення пункту 208.5¹ статті 208 розділу V ПКУ до операцій Товариства з постачання послуг нерезиденту?

3. Чи вважаються з точки зору податкового законодавства заповнення Товариством відповідних електронних форм фактичним укладанням відповідного Договору між Товариством та нерезидентом. Чи відповідають положення Договору вимогам законодавства України, зокрема щодо порядку укладення, підписання, обов’язковості положень для сторін (Товариства та нерезидента)?

4. Чи вважаються доходи, що планує отримувати Товариство від нерезидента доходами, отриманими від реалізації умов Договору. Як класифікуються відповідно до положень податкового законодавства такі доходи?

5. Чи вважаються для цілей оподаткування ПДВ послуги, які планує надавати Товариство нерезиденту згідно з Договором, послугами з надання рекламного простору, у тому числі, шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи вебпорталах відповідно до положень                    підпункту 14.1.56⁵ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ?

6. Чи вважається для цілей оподаткування нерезидент отримувачем послуг, які планує надавати Товариство, а місцем постачання таких послуг місце, в якому їх отримувач зареєстрований як суб’єкт господарювання?

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань,  на підставі  первинних  документів,  регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Термін «електронні послуги» та види таких послуг визначено у підпункті 14.1.56⁵ пункті 14.1 статті 14 розділу І ПКУ. Так, під електронними послугами розуміються послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

До таких послуг, зокрема, належить надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання, зокрема:

надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами;

рекламні послуги;

надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж.

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (пункт 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті  134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Для цілей оподаткування ПДВ нормами чинного законодавства не визначено окремого переліку первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарської операції, у тому числі факт постачання послуг (електронних послуг).

Таким чином операції, що здійснюються платником ПДВ, у тому числі операції з постачання послуг (електронних послуг), мають бути підтвердженими первинними документами, складеними відповідно до норм Закону № 996.

При цьому регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності ((у тому числі визначення первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку і підтверджують фактичне проведення тієї чи іншої господарської операції) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996), а тому з питання визначення первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення тієї чи іншої господарської операції (у тому числі операції Товариства з постачання послуг нерезиденту), а також надання роз’яснень щодо порядку їх складання при здійсненні такої операції ДПС рекомендує звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

Норми статті 208 розділу V ПКУ є спеціальними нормами ПКУ, які визначають особливості оподаткування ПДВ операцій нерезидентів з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 208.5¹ статті 208 розділу V ПКУ документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв'язку.

Таким чином норми, визначені пунктом 208.5¹ статті 208 розділу V ПКУ, застосовуються виключно при здійсненні нерезидентом операцій з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Щодо можливості застосування документа, визначеного пунктом 208.5¹    статті 208 розділу V ПКУ, при документальному оформленні факту здійснення операції з постачання електронних послуг резидентом, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 3

Питання визначення правомірності укладення і оформлення договорів, а також документів до таких договорів не належить до повноважень ДПС.

Щодо питання 4

ПКУ не передбачає різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого резидентом за надання нерезиденту доступу до власного Веб-сайту для розміщення рекламних оголошень третіх осіб. Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Щодо питання 5

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Водночас з питання правомірності віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг ДПС рекомендує звернутися до Міністерства економіки України та/або ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником Державного класифікатора продукції та послуг, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Щодо питання 6

Згідно з умовами Договору, визначеними в описовій частині звернення, Товариство є постачальником зазначених у зверненні послуг, а нерезидент, відповідно, отримувачем таких послуг.

У разі, якщо зазначені у зверненні послуги належать до категорії послуг, визначених у пункті 186.3 або пункті 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ (у тому числі до рекламних послуг або електронних послуг), то місцем постачання таких послуг буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. Оскільки отримувачем таких послуг буде нерезидент, який зареєстрований за межами митної території України, то операція Товариства (постачальника) з постачання зазначених у зверненні послуг нерезиденту (отримувачу) не буде об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо зазначені у зверненні послуги не належать до категорії послуг, визначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, то місцем постачання таких послуг буде місце реєстрації їх постачальника. Оскільки постачальником таких послуг буде Товариство, яке зареєстровано на митній території України, то операція Товариства (постачальника) з постачання зазначених у зверненні послуг нерезиденту (отримувачу) буде об’єктом оподаткування ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).