X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.06.2022 р. № 738/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи-підприємця ……………………………….. про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України
(далі – Кодекс) повідомляє. 

Відповідно запиту, Підприємець здійснює діяльність за наступним видом економічної діяльності (КВЕД): 86.21 – загальна медична практика (офтальмологічний кабінет) і просить надати роз’яснення щодо необхідності застосування РРО/ПРРО.

Водночас зазначаємо, що Підприємцем у зверненні не деталізовано та не наведено суть здійснення операцій, а також не зазначено яким саме способом здійснюються розрахунки зі споживачами, а тому відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.    

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У відповідності до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 2 Закону № 265, визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО або програмний РРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений  програмний РРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та реквізитів платіжних карток установ банків, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.  

Для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємцем покупцю.

Враховуючи зазначене, у разі здійснення фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої – четвертої груп розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, застосування РРО, у встановленому цим Законом порядку, є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.