Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.06.2022 р. № 751/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства із ліцензування зберігання пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариство має ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки): № 16010444202001167, м. Полтава, об'єм резервуара 6000 літрів. Термін дії ліцензії закінчується 08.05.2025 року.

У Товариства виникла необхідність перемістити паливну ємність з м. Полтава в інший населений пункт, у зв'язку з чим воно буде звертатися з заявою про отримання ліцензії за новим місцем зберігання.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних запитань:

1. Чи обов'язково подавати до органів Податкової служби заяву про анулювання ліцензії на зберігання пального в м. Полтава, у разі отримання нової ліцензії за новою адресою, та переміщенням паливної ємності з                м. Полтава за цією новою адресою?

2. Чи має Товариство право одночасно мати дві ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) за двома різними адресами, але мати одну паливну ємність об’ємом який зазначений в ліцензії, та переміщувати цю ємність по мірі необхідності з однієї адреси на іншу на які є ліцензії?.

3. Чи передбачено чинним законодавством накладення штрафних санкцій на суб'єктів господарювання, або інша відповідальність за наявність двох ліцензій на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) за двома різними адресами на одну паливну ємність, яка буде періодично переміщуватись по мірі необхідності між цими двома адресами на які видані ліцензії?

Щодо запитань 1 та 2.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі – Закон № 481).

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право зберігання пального визначено ст. 15 Закону № 481.

Відповідно до вимог Закону № 481 у разі здійснення зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Згідно із пунктом 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Таким чином, у разі якщо суб’єкт господарювання має у власності або у користуванні місце (територію), що є об’єктом оподаткування  де перебуватиме  ємність, що використовується для зберігання пального, у розумінні Закону № 481, в такому випадку, суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію на зберігання пального, зазначивши у заяві на отримання ліцензії про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Отже, при зміні місця розташування ємності Товариству необхідно подати одночасно:

1. Заяву про анулювання ліцензії на зберігання пального за попереднім

місцем, в даному випадку в м. Полтава; 

2. Заяву на отримання нової ліцензії за новою адресою розташування

ємності для зберігання.

Після отримання ліцензії на зберігання пального за новим місцем розташування, перемістити ємність за новим місцем її розташування.

Щодо запитання 3.

Відповідно до вимог Закону № 481 у разі здійснення зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, у якій зазначається про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб'єкт господарювання зобов'язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою (частина п'ятдесят четверта статті 15 Закону № 481).

Згідно із абзацом дев'ятим частини другої статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Відповідно до норм статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення надання суб'єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавством передбачена відповідальність за наявність двох ліцензій на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) за двома різними адресами на одну паливну ємність, через надані у такому випадку недостовірні дані щодо фактичного місцезнаходження ємності.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).