Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.06.2022 р. № 755/ІПК/26-15-04-02-08

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло зверненнящодо коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі списання заборгованості за поставленими товарамита, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством при постачанні товару згідно укладеного договору поставки з Покупцем, було задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ за першою подією (відвантаження товарів).

Оплату за товар Товариство від Покупця не отримало. Поставлені товари Покупцем повернуті не були.

Товариство звернулося до Господарського суду з позовом про стягнення з Покупця заборгованості за поставленні товари. Рішенням суду позовні вимоги Товариства були задоволені в повному обсязі.

За результатами примусового виконання рішення суду, в процесі примусового виконання вимог виконавчого документа грошові кошти, майно та інші цінності, що належать боржнику (Покупцю) та на які можливо провести стягнення на задоволення вимог стягувача (Товариства) не виявленні та виконавчий документ було повернуто стягувачу (Товариству).

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право Товариство здійснити коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі списання заборгованості з оплати поставлених ним товарів, якщо оплату за поставленні товари Товариство не отримало від покупця, а дії щодо примусового стягнення майна боржника (Покупця) не призвели до повного погашення заборгованості внаслідок недостатності майна боржника?
2. У разі, якщо Товариство має право здійснити коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість у наведеній в запиті ситуації, які дії Товариство повинно для цього вчинити та які документи необхідно оформити?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу.

Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає, зокрема такій ознаці:

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404).

Підпунктами 2 та 6 пункту 1 статті 3 Закону № 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктами 2, 3, 6 статті 37 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (частина четверта статті 37 Закону № 1404).

Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону № 1404 повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статті 37 Закону              N 1404, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону № 1404, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі відсутності майна у боржника - фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості, визнання такої заборгованості безнадійною згідно з підпунктом "є" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону № 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника - відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.

У разі якщо виконавче провадження по справі не закрито, то підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно підпунктом "є" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу відсутні.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Операції, що є об'єктом оподаткування ПДВ, визначено статтею 185 розділу V Кодексу. Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, якщо Покупцем не були повернуті Товариству (продавцю) раніше поставлені товари та протягом терміну позовної давності не відбулося оплати за такі товари, а дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості внаслідок недостатності майна боржника, то Товариство не має законодавчих підстав для коригування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість при списанні такої заборгованості.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II глави 3Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.