Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.06.2022 р. № 762/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з обігу пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Зокрема, Товариство імпортує нафтопродукти, здійснює поставку світлих і темних нафтопродуктів, скрапленого газу.

Як зазначено у зверненні, імпорт пального може здійснюватися по морю за допомогою танкерів (морських суден).

Після прибуття танкера з дизельним пальним, яке є підакцизним товаром, в порт України відбувається розмитнення нафтопродуктів та подальше їх вивантаження на акцизний склад або на пересувний акцизний склад, з якого в подальшому відбувається реалізація пального будь-яким іншим особам до автомобільного транспорту (автоцистерни) або залізничним транспортом (вагоно-цистерни).

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи є танкер (морське судно), на якому знаходиться розмитнене пальне, акцизним складом пересувним?
2. Чи здійснюється автоматично, на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, та відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, включення танкера, як акцизного складу пересувного, до Переліку транспортних засобів, які переміщують пальне?
3. Чи дозволена чинним законодавством реалізація дизельного пального з акцизного складу пересувного (танкера) безпосередньо до автомобільного транспорту (вагоно-цистерни), без попереднього вивантаження нафтопродуктів на зберігання на акцизний склад пересувний?
4. Чи повинен бути обладнаний витратомірами-лічильниками, рівномірами-лічильниками акцизний склад пересувний (танкер) під час здійснення реалізації дизельного пального безпосередньо до автомобільного транспорту (автоцистерни) або залізничного транспорту (вагоно-цистерни)?

 

До запитання 1.

Акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається, зокрема  пальне на митній території України (пп. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник  акцизного  складу  пересувного – суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить на митну територію України пальне, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (п.п.14.1.224 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15            п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Кодексу обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:

1) зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

2) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку - розпорядником таких акцизних складів пересувних/акцизних складів.

 Враховуючи зазначене, танкер (морське судно) в якому знаходиться розмитнене пальне та який призначений для перевезення пального у розумінні п.п. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу є акцизним складом пересувним, а Товариство у розумінні п.п.14.1.224 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу – розпорядником акцизного складку пересувного.

 

До запитань 2 та 3.

Згідно з пп. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки. До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу (п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України. Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»                    (далі - Закон № 481).

Законом № 481 визначено, що ліцензуванню підлягають види діяльності з пальним, визначення якого наведене у ст. 14.1.141¹ Кодексу.

Статтею 1 Закону № 481 визначено:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

 Згідно з частиною дев’ятнадцятою ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята ст. 15 Закону № 481).  

Інших виключень щодо не отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним  на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Отже, за наявності у Товариства ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним, воно може здійснювати реалізацію пального з акцизного складу пересувного (танкера) на інші пересувні акцизні склади покупців, або на транспортні засоби що не є акцизними складами пересувними згідно заявок на переміщення пального, які подані суб’єктами господарювання які не є розпорядниками акцизного складу.

До запитання 4.

Відповідно абз. 4 пп. 230.1.5 п. 230. 1 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (крім обмежень передбачених абз. в) пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

 Таким чином, акцизний склад пересувний (танкер) в якому Товариство здійснює транспортування та реалізацію пального, із дотриманням вищезазначених вимог не потребує обладнання його витратомірами-лічильниками, рівномірами-лічильниками.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.