Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.06.2022 р. № 784/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до податкової накладної і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, постачальником (Товариством) було отримано попередню оплату за товар за одним договором (далі - товар № 1). На дату отримання попередньої оплати Товариством було складено відповідну податкову накладну, яка була зареєстрована в ЄРПН.

Надалі між контрагентами було досягнуто домовленість про припинення зобов'язання постачальника з постачання товару № 1 та зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати товару за іншим договором (далі – товар № 2), без повернення такої попередньої оплати на поточний рахунок покупця. Товар № 2 був відвантажений постачальником у день досягнення такої домовленості.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

права постачальника скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання авансу за товар № 1, із зазначенням причини коригування «Зміна номенклатури» (питання 1-2);

документів, які необхідно подати до контролюючого органу для реєстрації такого розрахунку коригування у разі зупинення його реєстрації (питання 3).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного Кодексу (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних визначено пунктами 21 - 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Пунктом 23 Порядку № 1307 передбачено, що Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання та інформації, наданої у зверненні, ДПС повідомляє

Щодо питань 1-2

Якщо постачальником на дату отримання попередньої оплати за товар № 1 були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін зобов'язання з поставки такого товару припиняється, а попередня оплата зараховується в рахунок оплати товару № 2 (без повернення коштів на поточний рахунок покупця), то постачальник має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за товар № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товару № 2. У графі 2 такого розрахунку коригування у даному випадку зазначається код причини коригування 103, який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Такий розрахунок коригування до податкової накладної відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг.

Разом з тим, на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 / дату поставки товару № 2, залежно від того, яка з цих подій відбувається раніше (у випадку, описаному у зверненні, такі події відбулися в один день) постачальник зобов’язаний скласти нову податкову накладну за операцією з постачання товару № 2.

Щодо питання 3

Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН» (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 10 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Слід зазначити, що перелік (види) документів, які можуть подаватися до контролюючих органів у разі зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, залежить від причини зупинення такої реєстрації. При цьому кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин має розглядатися з урахуванням усіх обставин та договірних умов здійснених операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.