Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.06.2022 р. № 792/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець)
від про надання індивідуальної податкової консультації, що надійшло з Головного управління ДПС у області листом
від № (вх. ДПС №
від), та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення, Підприємець здійснює діяльність у сфері торгівлі через мережу Інтернет з використанням кур’єрської служби.

Підприємець просить надати роз’яснення щодо правових засад застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій та порядку їх використання (далі – РРО/ПРРО).

Враховуючи те, що у прикладі, наведеному у зверненні, покупець не отримував, не оплачував та відповідно не повертав товар, відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У відповідності до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахункова
операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

У разі здійснення фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої – четвертої груп розрахункових операцій у розумінні Закону
№ 265, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим, у встановленому цим Законом порядку.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО продавцем товарів, у разі здійснення продажу з використанням кур’єрської служби, залежить від умов договору між продавцем та такою службою.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015
№ 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі – Закон № 675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом № 675.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Таким чином, якщо покупець замовив товар та не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється кур’єрською службою на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО/ПРРО застосовується кур’єрською службою, безпосередньо при передачі товару покупцю, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Тобто, застосування РРО/ПРРО Підприємцем не є обов’язковим у разі продажу товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів кур’єрською службою.  

У такому випадку фіскальний чек на товар має видати кур’єрська служба в момент отримання оплати за товар.

Як зазначалося вище, статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати особі, яка повертає товар чи відмовляється від послуги в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Тобто, обов’язок щодо застосування РРО/ПРРО та видачі відповідного розрахункового документа покупцю у разі повернення товару виникає у кур’єрської служби.

Звертаємо увагу, що відповідно до прикладу, наведеному у зверненні, покупець не отримував, не оплачував та відповідно не повертав товар, що свідчить про відсутність підстав для проведення розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.