X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.06.2022 р. № 795/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
ТОВ ………………………………………………… щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності застосування реєстратора
розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Підприємство здійснює доставку товарів (продуктів харчування) клієнтам власним транспортомоплата товару здійснюється через платіжну систему (Інтернет еквайринг) в день замовлення в позаробочий час і просить роз’яснити наступні питання:

1.Чи зобов’язане підприємство застосовувати РРО та/або ПРРО та видавати споживачу фіскальний чек під час здійснення поставки товару, при тому, що від клієнта на момент здійснення поставки кошти Підприємством,через платіжну систему,не отримано?

2. Чи зобов’язане Підприємство застосовувати РРО та/або ПРРО та видавати споживачу фіскальний чек також після отримання коштів від споживача через платіжну систему?

3. Коли проводиться операція по РРО/ПРРО у випадку отримання оплати за товар у позаробочий час через платіжну систему?

4. Чи може Підприємство надсилати фіскальний чек на електронну пошту чи повідомлення через мобільний додаток (наприклад, Viber)?

Правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 2 Закону № 265, визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Порядок застосування РРО ПРРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено статтею 3 Закону № 265 та наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Враховуючи зазначене, для Підприємства, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО або ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємством покупцю.

Водночас, Підприємством не достатньо деталізовано суті господарської операції та порядку проведення розрахунків, зокрема, який спосіб для оплати(готівка, реквізити електронного платіжного засобу чи IBANПідприємства) запропоновано покупцю, а тому, з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, відповідь надається із використанням його загальних положень.

Щодо питань 1 – 3

В залежності від умов договору (домовленостей) між продавцем (постачальником) та покупцем (отримувачем), товари (роботи, послуги) можуть постачатися, зокрема, на умовах передоплати, післяплати, кредиту, відстрочення платежу та інших не заборонених чинним законодавством.

Таким чином, якщо покупець здійснив оплату товару, але у зв’язку із правилами платіжних систем, кошти ще не надійшли на рахунок Підприємства, відпуск товарів у такому випадку може бути здійснений із формуванням  фіскального чеку на умовах відстрочення платежу або чеку продажу, які в обов’язковому порядку надається покупцеві.

Поряд із цим, укладення договорів купівлі-продажу, умови здійснення оплати за продані товари регламентовано положеннями Цивільного кодексу України та стосуються виключно правовідносин, які виникають між продавцем та покупцем і не регулюються  Законом № 265 та як результат не належать до компетенції податкових органів.

Водночас, господарські операції, що супроводжуються розрахунковими операціями мають бути здійснені із дотримання вимог Закону № 265, супроводжуватись видачею розрахункового документа встановленої форми, змісту та забезпечувати поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надаватиме можливість здійснювати ідентифікацію проданих товарів і забезпечить їх відповідність наявному обліку.

Щодо питання 4.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 визначено, що Підприємствопри продажу товарів (наданні послуг) зобов’язане надавати особі, яка отримує товар, отримує послугу включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту, створений в паперовій та/або електронній формі, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Враховуючи зазначене Закон № 265 передбачає можливістьнадсилання саме розрахункового документу в паперовій та/або електронній формі, а не посилання на нього.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.