Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.06.2022 р. № 821/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з обігу пального та, керуючись статтею 52 глави Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що планує здiйснювати оптову торгівлю пальним (бензином та дизельним пальним) як посередник без власної нафтобази або іншої території, на якій були б розміщені стаціонарні ємності для зберігання пального. При цьому для здійснення вказаної діяльності Товариство планує взяти в оренду автоцистерну та з її  використанням здiйснювати закупівлю пального у постачальників та подальше доставлення i реалізацію такого пального кінцевим споживачам.

 

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Який вид ліцензії потрібний для здійснення оптової торгівлі пальним з використанням виключно автоцистерни та без використання нафтобази або іншої території, на якій були б розміщенні стаціонарні ємності для зберiгання пального, та якi документи необхiдно подати в органи Державно податкової служби для оформлення такої ліцензії?
2. Чи потрібна у даному випадку ліцензія на зберiгання пального в автоцистерні, якщо так, то якi документи необхiдно надати в органи державної податкової служби для її оформлення?

3. Чи буде Товариство вважатись розпорядником пересувного акцизного складу, а бензовози i цистерни до них, якi використовуються для переміщення палива, чи будуть вважатись акцизними пересувними складами?

4. Які додаткові документи, окрім ліцензій, необхiднi для перевезення пального на території України?

 

До запитань 1 та 2.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно Закону № 481, ліцензуванню підлягають види діяльності, з пальним, визначення якого, наведене у п.п.  ст. 14.1.141¹  п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Статтею 1 Закону № 481 визначено:

ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання(у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята ст.15 Закону № 481).

Статтею 15 Закону № 481, встановлено, що суб’єкти господарювання
(у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним  на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (ч. 32 ст. 15 Закону № 481).

Річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним становить:

за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, - 5000 гривень за кожне таке місце;

за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, - 10000 гривень (ст. 15 Закону № 481).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування)    машин,    механізмів,    устаткування    підвищеної   небезпеки                    

 

(ст. 15 Закону № 481).

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального (ч. 39 ст. 15 Закону № 481).

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (ст. 15 Закону № 481).

У разі, якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта (ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають  (ст. 15 Закону № 481).

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Згідно із пунктом 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Враховуючи вищезазначене, як зазначено у зверненні, діяльність з оптового продажу пального буде провадиться Товариством за відсутності у нього місць оптової торгівлі пальним, тобто оптова торгівля пальним виключно з бензовозу, можлива за умови отримання Товариством ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

 

До запитання 3.

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Реалізація, зокрема пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам  (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається, зокрема  пальне на митній території України (пп. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу (пп.14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник  акцизного  складу  пересувного – суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить на митну територію України пальне, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (п.п.14.1.224 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, транспортний засіб, за допомогою якого Товариство як власник пального, здійснює його переміщення та оптовий продаж пального, є акцизним складом пересувним згідно з п.п. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а Товариство здійснює реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є розпорядником акцизного складу пересувного згідно з п.п.14.1.224 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу та платником акцизного податку з реалізації пального відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

 

До запитання 4.

Пунктом 231.1 ст. 231 Кодексу визначено, зокрема, що платник акцизного податку при ввезенні на митну територію України пального з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Кодексу, або реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

 Відповідно п. 231.3 ст. 231 Кодексу, акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального чи в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

Разом з цим відповідно до п.п. 69.4 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу у період до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом строків, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.