Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.06.2022 р. № 830/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо правомірності формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством в 2021 році було укладено тристоронній договір на постачання Покупцю обладнання, оплата за яке здійснюється третьою особою на умовах часткової попередньої оплати (далі – Договір № 1). Також Товариством укладено договір з Постачальником на придбання такого обладнання (далі – Договір № 2).

Умови договорів № 1 і № 2 сторонами було виконано, попередня оплата обладнання була здійснена двома частинами в різні дати. Однак податкові накладні за операціями з постачання обладнання не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ні Товариством (за Договором № 1), ні Постачальником (за Договором № 2).

Надалі Покупцем було з’ясовано (на підставі висновку експертної організації), що частина обладнання не придатна для експлуатації, внаслідок чого така частина обладнання була повернута Покупцем Товариству, а Товариством – Постачальнику.

За фактом повернень частини обладнання ні Товариством, ні Постачальником розрахунки коригування не були зареєстровані в ЄРПН. Інформації про повернення коштів не надано.

Натомість Постачальником на дату повернення йому частини обладнання  зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на частину поставленого згідно з Договором № 2 обладнання, яка не була повернута Постачальнику.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) правомірності формування податкового кредиту Товариством за податковою накладною, складеною та зареєстрованою в ЄРПН постачальником на частину поставленого та не повернутого обладнання;

2) наслідків, які можуть виникнути у Товариства через допущення помилок,  можливості виправлення таких помилок та шляхів недопущення їх у майбутньому.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Обов’язковими реквізитами податкової накладної, зокрема, є дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (підпункти «б», «д», «е» пункту 201.1 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань та інформації, наданої у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання таких товарів/послуг (дату першої події), показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Отже, податкова накладна, складена Постачальником на дату, відмінну від дати виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання обладнання (у випадку, описаному у зверненні, датами виникнення податкових зобов’язань у Постачальника є дати отримання від Товариства двох часток попередньої оплати за обладнання, а не дата повернення частини такого обладнання) та на суму, яка не відповідає обсягу здійсненої операції, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ (зокрема, пунктів 187.1 статті 187 та 201.1 статті 201 ПКУ), не відповідає первинним документам, а тому не може бути підставою для віднесення покупцем (Товариством) сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Щодо питання 2

З метою виправлення помилок, допущених при складанні податкових накладних / розрахунків коригування за операціями з постачання обладнання, зазначеними у зверненні, Постачальник зобов’язаний скласти податкові накладні на дати виникнення податкових зобов’язань (дати отримання коштів) виходячи з суми таких отриманих коштів та зареєструвати такі податкові накладні в ЄРПН. Для Товариства такі податкові накладні, складені з дотриманням норм ПКУ, можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог, визначених ПКУ для формування податкового кредиту).

На дату повернення частини обладнання Товариством або дату повернення Товариству коштів за таку частину обладнання, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, Постачальник має скласти розрахунки коригування до таких податкових накладних та зареєструвати їх в ЄРПН. Для цього Постачальник в залежності від умов повернення частини товару (про які в зверненні інформації не надано), самостійно визначає порядок проведення коригування або складає один розрахунок коригування до однієї з податкових накладних, або розрахунки коригування до кожної податкової накладної, а Товариство – відповідно відкоригувати обсяги податкового кредиту, сформованого на підставі таких податкових накладних.

Відповідно Товариство за операцією з постачання обладнання Покупцю зобов’язане було скласти податкові накладні залежно від порядку постачання обладнання та оплати на дату отримання частини попередньої оплати від третьої особи та на дату передачі обладнання на різницю між вартістю обладнання та сумою попередньої оплати і зареєструвати їх в ЄРПН. На дату повернення частини обладнання Покупцем або на дату повернення Товариством коштів за таку частину обладнання, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше (у зверненні не надано інформації щодо повернення коштів), Товариство має скласти розрахунки коригування до таких податкових накладних та зареєструвати їх в ЄРПН.

Терміни реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН з операціями, які здійснювалися в 2021 році, встановлено пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг платникам податку необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.