Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.06.2022 р. № 837/ІПК/99-00-21-03-02-05

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання ритуальних послуг, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У зверненні платником податку повідомлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення тарифів на ритуальні послуги. Підпунктом 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами.

Враховуючи вищевикладене, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з оформлення договору–замовлення на організацію та проведення поховання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 10 липня 2003 року № 1102-ІV «Про поховання та похоронну справу» (далі – Закон № 1102) поховання – це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених Законом № 1102, а також суб'єктів господарювання, спрямована, зокрема, на організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі – померлих) та надання ритуальних послуг.

Статтею 2 Закону № 1102 визначено, що поховання померлого – це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами (стаття 8 Закону № 1102).

Відповідно до статті 9 Закону № 1102 ритуальні служби – це спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 Закону № 1102.

Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності.

Також відповідно до Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за № 1112/9711, укладання відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання (далі – договір-замовлення) є необхідною вимогою в порядку організації поховання. Надання ритуальних послуг без оформлення договору-замовлення забороняється. У разі виникнення потреби в додаткових ритуальних послугах, не передбачених укладеним договором-замовленням, їх виконання погоджується із замовником і оформляється окремим договором-замовленням.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ  об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ   звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами відповідно до виключного переліку таких операцій. Зокрема,  звільненню від оподаткування ПДВ підлягають операції з виклику агента ритуальної служби для оформлення замовлення на організацію та проведення поховання.

Враховуючи вищенаведене, якщо послуги з оформлення договору–замовлення є складовою процесу організації поховання у розумінні Закону № 1102, то такі операції згідно з підпунктом 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільнятимуться від оподаткування ПДВ.

Разом з цим повідомляємо, що у разі якщо придбані або виготовлені з ПДВ товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі в операціях, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.10 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ) та/або в операціях, що не є господарською діяльністю, то у такого платника податку виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.