Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних у разі збільшення вартості наданих нерезидентом послуг у зв’язку зі зміною курсу валюти та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, нерезидент через своє Представництво надає послуги технічного консультування в рамках виконання договору. За умовами договору щомісячний платіж за надані послуги сплачується в Євро безпосередньо на рахунки нерезидента за рахунок кредитної лінії клієнта наданої Експортним Кредитним агентством на території Франції. Представництво являється податковим агентом нерезидента.
На дату складання щомісячного Акту наданих послуг Представництво складає та реєструє податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на ім’я клієнта.
Сума ПДВ та вартість операцій, що вказується в податковій накладній, визначається виходячи з гривневого еквіваленту послуг, вартість яких визначена в Євро, та обчислюється із застосуванням курсу НБУ на дату складання акту.
Відповідно до укладеного договору оплата ПДВ здійснюється клієнтом окремо на рахунок Представництва в наступному місяці за місяцем надання послугза курсом НБУ станом на дату виставлення рахунку.
З огляду на викладене, Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи необхідно у зв’язку із збільшенням або зменшенням вартості наданих нерезидентом послуг при зміні курсу валюти здійснювати Представництвом коригування податкових зобов’язань з ПДВ за податковими накладними складеними за першою подією – складання щомісячного Акту наданих послуг?
2. Чи має право особа, що отримує від нерезидента послуги технічного консультування, здійснити коригування податкового кредиту у разі збільшення або зменшення вартості отриманих від нерезидента послуг при зміні курсу валюти.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування ПДВ платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно з підпунктом «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу постійне представництво є особою для цілей розділу V Кодексу:
Постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (підпункт 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. (пункт 187.1 статті 187 розділу V Кодексу).
Пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V Кодексу).
Згідно пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації.
Тобто, відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу розрахунок коригування може бути складений тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної та не може бути складений на підставі коригувального розрахунку (на збільшення ціни) без факту його оплати.
Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної визначено пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
Датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.
Щодо питання 1
У разі збільшення або зменшення суми компенсації вартості послуг внаслідок наступного за постачанням перегляду цінпри зміні курсу валюти, з урахуванням норм пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу та
Порядку № 1307, розрахунок коригування складається на дату здійснення розрахунків згідно з виставленимпостачальником рахунком.
Отже, у разі збільшення суми компенсації вартості наданих послугу зв'язку із зміною курсу валюти при незмінному обсязі, постачальник послуг повинен на дату отримання доплати згідно з відповіднимрахункомскласти розрахунок коригування на суму збільшення до податкової накладної, складеної на дату постачання послуг, та зареєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН.
У разі зменшення суми компенсації вартості наданих послуг постачальник має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ лише після реєстрації в ЄРПН покупцем відповідного розрахунку коригування. Покупець повинен зменшити суму податкового кредиту незалежно від факту реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.
Щодо питання 2
Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця послуг на підставі складеної з дотриманням норм податкового законодавства податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. Дані, зазначені у такій податковій накладній, мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.
Поряд з цим ДПС повідомляє, що статтею 36 розділу II Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначити відповідність проведення ними операцій.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |