Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.06.2022 р. № 851/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів нерезидента, отриманих із джерелом походження з України, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації,між ППта резидентом Республіки Польща (далі - Нерезидент) укладено договір«про надання послуг проектування».

Згідно з договором Нерезидент зобов’язується за завданням ПП надавати послуги з проектування (розробки проектно-кошторисної документації), а саме розробляти та надавати примірники проектів житлових будинків для реалізації третім особам.

Заявник запитує:

Чи будуть послуги з проектування будинків, придбані ПП у Нерезидента, оподатковуватись податком на доходи нерезидента відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу з врахуванням ст. 103 Кодексу та Конвенції між Урядом України і Урядом республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень?

 

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно до п.п. «к»п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не відносяться до доходів їз джерелом походження з України та відповідно, які підлягають оподаткуванню згідно з нормами п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 України,доходи нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідно до п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).

Відповідно до п.п. «г»п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексуінжинірингвідноситься до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Отже, у разі якщо нерезидент здійснює діяльність з надання послуг, які підпадають під визначення «інжиніринг», то такі доходи нерезидента підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України у розмірі 15 %, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Водночас звертаємо увагу, що у разі якщо нерезиденти здійснюють господарську діяльність на території України відповідно до вимог п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то така діяльність підпадає під визначення постійного представництва і оподатковується у порядку, встановленому п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Так, у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надано визначення постійного представництва, відповідно до якого постійним представництвом вважається постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, карʼєр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

При цьому відповідно до п.п. «в»п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з метою оподаткування термін «постійне представництво» включає:

а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов'язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців;

б) надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді;

в) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі, якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або пов'язаних із ним осіб - нерезидентів;

г) осіб, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають і звичайно реалізують повноваження утримувати (зберігати) запаси (товари), що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка запасів (товарів) від імені нерезидента, крім резидентів - утримувачів складу тимчасового зберігання або митного складу.

Кодексом надано перелік ознак (які є невиключними), що свідчать про наявність у резидента фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента відповідну діяльність, з метою оподаткування такого резидента як постійного представництва.

Тобто у разі наявності будь-якої ознаки, що наведені у п.п. 14.1.193 ст. 14 Кодексу, такий резидент  з метою оподаткування прирівнюється до постійного представництва.

Порядок та особливості оподаткування податком на прибуток доходів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) визначено відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (далі – Конвенція), яка є чинною в українсько-польських податкових відносинах з 11.03.1994, застосовуються «до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції). Одним із видів податків, на які поширюється Конвенція, зокрема,  в Україні є «податок на прибуток (доходи) підприємств» (п. 3 ст.2 Конвенції).

Резиденція осіб, на яких поширюються положення Конвенції, визначається відповідно до положень ст. 4 (Резиденція) Конвенції.

Згідно з п. 1 ст. 7  (Прибуток від комерційної діяльності) Конвенції «прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тому розмірі, який може бути віднесений до цього постійного представництва».

У розумінні Конвенції термін «підприємство Договірної Держави» означає  підприємство, що керується резидентом Договірної Держави (п. 1 ст. 3 Конвенції).

Підстави (критерії) для визначення діяльності підприємства однієї Договірної Держави в іншій Договірній Державі такою, що здійснюється через «постійне представництво» в цій іншій Державі, встановлено ст.  5 (Постійне представництво) Конвенції, відповідно до п. 1 якоїдля цілей цієї Конвенції термін термін«постійне представництво»означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства.

Враховуючи зазначене, у загальному порядку прибуток, отриманий особою, яка у розумінні Конвенції є резидентом Республіки Польща, від комерційної діяльності, підлягає оподаткуванню лише у Польщі (та, відповідно, звільняється від оподаткування в Україні), якщо польський резидент не здійснює таку комерційну діяльність в Україні через розташоване в ній «постійне представництво».

Щодо документу (довідки про резиденцію), який є підставою для застосування Конвенції, то цей документ має відповідати вимогам, визначеним порядком застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, який встановлено ст. 103 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).