Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.06.2022 р. № 878/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення, надіслане до ДПС листом ГУ ДПС у м. Києві щодо оподаткування операцій із внесення учасником Товариства до статутного капіталу вкладу у вигляді заборгованості Товариства за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодексу), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що єдиний учасник Товариства є директором Товариства та планує надати Товариству грошові кошти у вигляді безпроцентної поворотної допомоги за договором позики.

У подальшому єдиним учасником буде прийнято одноосібне рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу учасника у вигляді заборгованості підприємства за договором позики.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи правомірно прийняття збільшення статутного капіталу Товариства шляхом внесення до статутного капіталу заборгованості Товариства, що виникла за договором позики, укладеним з одноосібним учасником Товариства?; 

2)  які податкові наслідки щодо збільшення статутного капіталу Товариства шляхом внесення до статутного капіталу заборгованості Товариства, що виникла за договором позики, укладеним з одноосібним учасником Товариства?;

3) чи підлягає оподаткуванню податком на додану вартість операція із внесення єдиним учасником Товариства додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства у розмірі заборгованості Товариства за договором позики, укладеним з учасником Товариства?;

4)  чи підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємств операція із внесення єдиним учасником Товариства додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства у розмірі заборгованості Товариства за договором позики, укладеним з учасником Товариства? 

Щодо питань 1 та 2

Відповідно до підпункту 19¹.1.28 пункту 19¹.1 статті 19¹ розділу І Кодексу до функцій контролюючих органів, віднесено, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відносини за договором позики та порядок формування статутного капіталу товариства регулюється нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2013 року № 435-IV (із змінами і доповненнями) та Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами і доповненнями).

Отже, питання правомірності господарських відносин з укладання договорів позики, формування та збільшення статутного капіталу за рахунок додаткового вкладу учасника Товариства, регулюються господарським та цивільним законодавством та не належать до компетенції податкових органів.

Абзацом першим пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу встановлено, що Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Щодо питання 3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу передбачено, що під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Водночас відповідно до підпунктів 196.1.1 та 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об’єктом оподаткування операції з:

випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу під поняттям «корпоративні права» розуміються права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Виходячи зі змісту запиту Товариства, одноосібним учасником заявлено про наміри щодо внесення до статутного капіталу додаткового вкладу у негрошовій формі, а саме - у вигляді його дебіторської заборгованості до підприємства за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

Тобто за наслідками отримання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у Товариства виникає кредиторська заборгованість перед учасником підприємства.

Враховуючи вищенаведене, операція з внесення одноосібним учасником Товариства, який не є платником ПДВ (фізична особа), додаткового внеску до статутного капіталу Товариства у розмірі заборгованості в обмін на корпоративні права (частки в статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питання 4

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX Кодексу.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток по операціях із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у розмірі заборгованості товариства за надану безвідсоткову поворотну фінансову допомогу.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку операцій із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства у розмірі заборгованості товариства за надану безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.