Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2022 р. № 905/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення

Товариства щодо реалізації скрапленого газу в аерозольних балонах ємністю до 1 літрата керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що планує виробляти товар (з метою його подальшої реалізації суб’єктам господарювання), а саме: скраплений газ для горілок та побутових приладів, розфасований в споживчу тару – аерозольні балони ємністю до 1 літра, за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 13 97 00.

При цьому, суть виробничого процесу полягає в упаковці в аерозольний балон газу без зміни його складу та структури.

Необхідний для виробництва вищезазначеного товару скраплений газ Товариство імпортує та сплачує акцизний податок при ввезенні скрапленого газу  на територію України.

Товариство має ліцензію на право зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовує  виключно для потреб власного споживання.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Операції з реалізації Товариством суб’єктам господарювання скрапленого газу в аерозольних балонах ємністю до 1 літра не  вважаються операцією з  реалізації пального в розумінні чинного законодавства України?
2. Товариство не зобов’язане оформлювати акцизні накладні при реалізації суб’єктам господарювання скрапленого газу в аерозольних балонах ємністю до 1 літра?
3. Товариство не зобов’язане реєструвати акцизний склад, якщо зберігає виключно скраплений газ в аерозольних балонах ємністю до 1 літра?
4. Суб’єкти господарювання, які будуть придбавати у Товариства скраплений газ виключно в аерозольних балонах ємністю до 1 літра,  не зобов’язані бути зареєстрованими як платник акцизного податку, мати ліцензію на право зберігання пального та реєструвати акцизний склад?

 

Щодо питань 1-3.

Згідно з пп. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального, зокрема операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  акцизний склад, зокрема  - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару (п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.224п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу, зокрема суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов'язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

У випадку отримання скрапленого газу та здійснення його розливу (пакування) у тару (в аерозольні балони ємністю до 1 літра) у Товариства виникає обов’язок щодо:

реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального(п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу);

реєстрації акцизних складів та розташованих на них резервуарів, введених в експлуатацію (п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230Кодексу). При цьому до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу, не застосовується визначений п.п. б) п.п. 14.1. 6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу критерій щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального. Тобто всі склади Товариства, на яких знаходиться пальне є акцизними складами;

реєстрації розташованих на акцизних складах резервуарів, введених в експлуатацію, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230Кодексу).

складання та реєстрації акцизних накладних вСистемі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового(п. 231.1 ст. 231 Кодексу);

подання декларації акцизного податку за кожний встановлений цим Кодексом звітний період незалежно від того, чи провадилась господарська діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ¹ ст.49 Кодексу).

Звертаємо увагу, що для здійснення діяльності з пальним необхідно отримати відповідні ліцензії у порядку встановленому Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно дочастини двадцять другої статті 15 Закону № 481суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (частина перша статті 15 Закону № 481).

Враховуючи зазначене, у Товариства відсутній обов’язок отримувати ліцензію на провадження діяльності з пальним, крім отримання ліцензії на право зберігання пального для потреб власного споживання чи промислової переробки.

 

Щодо питання 4.

Платниками акцизного податку, зокрема є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Оскільки платниками акцизного податку є  особи, які реалізують пальне, то у суб’єктів господарювання, які будуть придбавати у Товариства скраплений газ виключно в аерозольних балонах ємністю до 1 літра та зберігати пальне виключно у такій тарі, відсутній обов’язок реєструватись  як платник акцизного податку, реєструвати акцизний склад, за умови зберігання пального виключно в аерозольних балонах ємністю до 1 літратаотримувати ліцензію на право зберігання та реалізації пального.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.