Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2022 р. № 908/ІПК/99-00-07-04-01-06

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
ТОВ ………………………………. ……………. щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Підприємство здійснює продажтоварів у тому числі через Інтернет і просить роз’яснити наступні питання:

1.Чи необхідно Підприємству використовувати РРО та/або ПРРО при оплаті покупцями товару при його отриманні у відділеннях підприємств, що надають послуги доставки, якщо ті підприємства (що надають послуги доставки) приймають у покупця кошти, надають чек РРО та/або ПРРО, і з часом перераховують кошти нашому Підприємству?

2.Якою датою має бути виданий розрахунковий документ за умови використання Підприємством РРО та/або ПРРО на умовах післяплати?

3.Якщо Підприємство створило в електронній формі фіскальний чек та надіслала його споживачу, то чи вважається у такому випадку розрахунковий  документ виданим.

4.Коли проводиться операція по РРО/ПРРО у випадку отримання оплати за товар у позаробочий час через платіжну систему?

5.Чи має право Підприємство складати зведені податкові накладні за щоденними підсумковими операціями при реалізації товару на умовах післяплати і доставки товарів поштою, та з якої дати виникає податкове  зобов’язання у Підприємства.

Правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом Українивід 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом (частина десята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року
№ 675-VIII, далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1. вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;
2. надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на веб-сайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки, безпосередньо при передачі товару покупцю, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару.

Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Надаючи відповідь на питання1, у контексті звернення, повідомляємо, що застосування РРО та/або ПРРО не є обов’язковим у разі продажу Підприємцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур’єрської доставки.

У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур’єрської доставки або поштовому відділені.

Чек РРО та/або ПРРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати служба доставки. Документом, що свідчить про походження того або іншого товару, буде видаткова накладна, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

Щодо питання 2.

Увипадку добровільногозастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів з відстроченням платежу або здійснення продажу товару, який буде доставлено кур’єром, операції з продажу дозволено попередньо проводити через РРО, а покупцю разом з товаром передавати чек із зазначенням виду оплати «післяплата/відстрочення платежу».

Тобто, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу, необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому виду оплати «післяплата/відстрочення платежу». Таким чином, фіскальний чек має бути виданий на дату відвантаження товару.

Поряд із цим, слід зазначити, що особливості укладення договорів купівлі-продажу, умови здійснення оплати за продані товари (попередня оплата (часткова або повна), в кредит чи з розстроченням платежу), регламентовано положеннями Цивільного кодексу України та стосуються виключно правовідносин, які виникають між продавцем та покупцем і не регулюються  Законом № 265 та як результат не належать до компетенції податкових органів.

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання повідомляємо, що у разі продажу товарів (послуг) на умовах внесення оплати частинами, кожна розрахункова операція, вчинена Підприємцем, має бути здійснена із дотримання вимог Закону № 265, супроводжуватись видачею розрахункового документа встановленої форми, змісту та забезпечувати поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надаватиме можливість здійснювати ідентифікацію проданих товарів і забезпечить їх відповідність наявному обліку товарів.

Щодо питання 3.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 визначено, що Підприємство при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язане надавати особі, яка отримує товар, отримує послугу включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту, створений в паперовій та/або електронній формі, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Враховуючи зазначене Закон № 265 передбачаєвручення (надсилання) споживачу розрахункового документу в паперовій та/або електронній формі. При цьому для продавця є достатнім використання однієї з можливих форм, яка влаштовує покупця.

Щодо питання 4.

В залежності від умов договору (домовленостей) між продавцем (постачальником) та покупцем (отримувачем), товари (роботи, послуги) можуть постачатися, зокрема, на умовах передоплати, післяплати, кредиту, відстрочення платежу та інших не заборонених чинним законодавством.

Таким чином, якщо покупець здійснив оплату товару, але через особливості роботи платіжних систем, кошти ще не надійшли на рахунок Підприємства, відпуск товарів у такому випадку може бути здійснений із формуванням  фіскального чеку на умовах відстрочення платежу або чеку продажу, який в обов’язковому порядку видається покупцеві.

Поряд із цим, укладення договорів купівлі-продажу, умови здійснення оплати за продані товари регламентовано положеннями Цивільного кодексу України та стосуються виключно правовідносин, які виникають між продавцем та покупцем і не регулюються  Законом № 265 та, як результат, не належать до компетенції податкових органів.

Водночас, господарські операції, що супроводжуються розрахунковими операціями мають бути здійснені із дотримання вимог Закону № 265, супроводжуватись видачею розрахункового документа встановленої форми, змісту та забезпечувати поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надаватиме можливість здійснювати ідентифікацію проданих товарів і забезпечить їх відповідність наявному обліку.

Щодо питання 5.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що однією з підстав для складання податкової накладної може бути здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/РРО та/або ПРРО, або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Крім того, зазначаємо, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягомякого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.