Державна податкова служба України розглянула звернення
ТОВ ……………………………. щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій(далі – РРО та/або ПРРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс) повідомляє.
Відповідно до звернення Підприємство у своїй діяльності застосовує РРО та просить надати відповіді на наступні питання:
1. Чи обов’язково наявність QR-коду у розрахунковому документі/електронному розрахунковому документі, створеному у паперовій та/або електронній формі?
2. У яких випадках QR-код може не зазначатись у розрахунковому документі/електронному розрахунковому документі, створеному у паперовій та/або електронній формі?
3. Чи вважається достатнім відображення на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-код, який дозволяє його зчитувати та ідентифікувати за структурою даних, що в ньому міститься без створення і видачі особі розрахункового документу у паперовій формі та/або без надсилання електронного розрахункового документу на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО/ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Наказ № 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Враховуючи те, що питання 1 та 2 запиту є пов’язаними відповідь дається одночасно.
Форма та зміст розрахункових документів, які створюються та друкуються РРО/програмними РРО, встановлена Положенням 13.
Водночас, зміни до Положення № 13, які передбачають наявність
QR-коду у фіскальному чеку, внесені наказом Міністерства фінансів України
від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2020 за № 624/34907 (далі – Наказ № 306).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер програмного РРО.
Вимоги до форми і змісту розрахункових документів щодо відображення QR-кодуз 01.08.2021 року мають обов’язковий характер та є обов’язковими до виконання у разі технічної можливості доопрацювання РРО.
РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких було включені до Державного реєстру до дня набрання чинності Наказом № 306, проте, які до такої дати не перебували на обліку в контролюючих органах, мали бути доопрацьовані їх виробниками до 01.08.2021 з метою виконання вимог чинного законодавства.
Моделі РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру вже після набуття чинності Наказом № 306, при створенні та друкуванні фіскальних чеків мають виконувати всі вимоги до форми і змісту розрахункових документів, передбачені чинним законодавством, зокрема, щодо QR-коду, разом з інформацією, що має бути відображена при його зчитуванні.
Таким чином вимоги, щодо відображення QR-кодуу розрахунковому документі/електронному розрахунковому документі, створеному у паперовій та/або електронній формі, є обов’язковим до виконання всіма суб’єктами господарювання.
Відсутність QR-коду в розрахункових документах програмних РРО/РРО або не відображення при його зчитуванні МАС автентифікації повідомлення, за умови технічної можливості такого відображення програмним забезпеченням РРО, буде призводити до визнання таких розрахункових документів не відповідними.
Щодо питання 3 повідомляємо.
Суб’єкт господарювання в обов’язковому порядку зобов’язаний надати покупцю розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРОчи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься.
Отже, відтворення QR-коду на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, який дозволить покупцю здійснити його зчитування та ідентифікувати інформацію із розрахункового документу є недостатньою умовою щодо виконання вимог визначених Законом № 265, через те, що QR-код за своєю суттю є лише частиною розрахункового документу яка використовується для його автентичності.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |