Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.06.2022 р. № 916/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства, надісланого до ДПС листом Головного управління ДПС у області, щодо порядку відображення показників у податковій звітності з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що у вересні 2021 року ним було складено  та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) дві податкові накладні. У жовтні 2021 року було виявлено помилки у датах складання таких податкових накладних.

На дату виявлення помилок Товариством було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригувань зі знаком мінус до цих податкових накладних, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з правильною датою.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1 - 2. Щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ показників, зазначених у податкових накладних, які містять помилки у даті складання, та розрахунках коригування до них, та у вірно складених податкових накладних.

3. Щодо впливу реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних / розрахунків коригування на суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (далі – реєстраційна сума).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або  податкових  зобов'язань,  на  підставі  первинних   документів,   регістрів

бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ  на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Зазначеним пунктом також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній, одним з яких, зокрема, є дата складання податкової накладної.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні,  у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних визначено пунктами 21 - 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, податкові накладні, складені на дату, відмінну від дати виникнення податкових зобов’язань, є такими, що складені з порушенням норм ПКУ та не відповідають первинним (бухгалтерським) документам.

У даному випадку платнику податку необхідно на дату виявлення помилки скласти розрахунки коригування до таких податкових накладних, у яких вивести в нуль їх показники, та скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, у яких зазначити вірну дату складання, яка відповідає даті виникнення податкових зобов’язань.

Щодо питань 1 – 2

Згідно з нормами ПКУ, податкові зобов’язання за операцією з постачання товарів/послуг мають бути відображені в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли, на підставі первинних документів, складених за операцією (а не на підставі податкової накладної, складеної за такою операцією). У разі необхідності подання додатків до декларації, у яких передбачено відображення даних, зазначених у податкових накладних, у таких додатках мають бути вказані дані згідно із податковими накладними з правильними датами складання.

Інформація, зазначена у податкових накладних, не підтверджених первинними документами, і розрахунках коригування до них, не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Щодо питання 3

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) визначено статтею 200¹ розділу V ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (реєстраційну суму). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ.

Однією із складових зазначеної формули є загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑_{Перевищ}).

Показник ∑_{Перевищ} визначається як різниця між:

сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 розділу V ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,

та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник ∑_{Перевищ} розраховується ДПС автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Таким чином, суми ПДВ, зазначені у  податковій накладній із невірною датою складання (яка не відповідає бухгалтерським документам платника податку та не підлягає відображенню у податковій звітності) і розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах в СЕА ПДВ при обчисленні реєстраційної суми.

Враховуючи викладене, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника ∑_{Перевищ} платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.