Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2023 р. № 488/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                                  Підприємства щодо порядку складання податкових накладних та заповнення податкової звітності з ПДВ і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство здійснює операції з постачання послуг бюджетним установам – неплатникам ПДВ, які оплачують такі послуги за рахунок бюджетних коштів. При цьому Підприємством зазначено, що за такими операціями воно застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) щодо необхідності, у разі складання податкових накладних за такими операціями, подання додатку 1 (Д1) до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) до отримання грошових коштів від покупця (отримувача послуг);

2) щодо необхідності складання податкової накладної за вказаними операціями до отримання грошових коштів від покупця;

3) щодо необхідності коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту у разі, якщо податкова накладна  була складена до отримання коштів від покупця, та відображення вищезазначених операцій у декларації за звітний (податковий) період, у якому було отримано такі кошти.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

У разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належить, зокрема, декларація з додатками.

Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 21).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Додатком до декларації, зокрема, є відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

 

Щодо питань 1, 2

У разі здійснення платником податку операцій з постачання послуг, які оплачуються покупцем за рахунок бюджетних коштів, датою виникнення податкових зобов’язань, відповідно до пункту 187.7 статті 187 ПКУ, є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку – постачальника послуг.

Податкова накладна за операціями з постачання таких послуг має бути складена на дату отримання від покупця коштів в оплату вартості таких послуг.

Податкові зобов’язання за такою операцією повинні бути відображені у декларації за звітний (податковий) період, у якому вони виникли. Якщо податкова накладна, складена на суму таких задекларованих податкових зобов’язань, не зареєстрована в ЄРПН, то відомості про суми ПДВ, зазначені у ній, вказуються у додатку 1 до такої декларації.

Таким чином, до моменту отримання від покупця грошових коштів в оплату вартості послуг, які оплачуються за рахунок бюджетних коштів, відсутні підстави для складання податкової накладної за операцією з постачання таких послуг та, відповідно, відсутні підстави для відображення такої операції  у податковій звітності з ПДВ.

Щодо питання 3

Податковий облік з ПДВ повинен здійснюватися платником податку із дотриманням норм ПКУ та відповідати бухгалтерському обліку такого платника податку.

Тому для забезпечення правильності ведення податкового обліку платникам податків при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ, складанні податкових накладних та поданні податкової звітності з ПДВ необхідно чітко дотримуватись норм чинного податкового законодавства, зокрема, в частині визначення періоду, у якому мають нараховуватися такі податкові зобов’язання.

Якщо платником податку було нараховано податкові зобов’язання з ПДВ і складено податкову накладну на дату, яка не відповідає даті виникнення податкових зобов’язань, та відображено такі податкові зобов’язання у податковій звітності з ПДВ, то платнику податку необхідно привести свій податковий облік у відповідність до норм ПКУ та даних бухгалтерського обліку, зокрема, шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування (в порядку, визначеному статтею 192 ПКУ), уточнення (у порядку, визначеному пунктом 50.1 статті 50 ПКУ) показників податкової звітності, у якій відображено такі податкові зобов’язання, а також складання податкової накладної на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену відповідно до норм ПКУ, та відображення їх у податковій звітності з ПДВ за відповідний звітний період.

Разом з тим слід зазначити, що за операціями з постачання товарів/послуг, які оплачуються за рахунок бюджетних коштів, ПКУ визначено окремий порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань (пункт 187.7 статті 187 ПКУ). В той же час ПКУ не передбачено застосування за такими операціями касового методу податкового обліку з ПДВ, визначеного підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, який, зокрема, також передбачає окремий порядок визначення дати формування податкового кредиту.

Отже, податковий кредит за товарами/послугами, придбаними для використання в операціях з постачання товарів/послуг, які оплачуються за рахунок бюджетних коштів, формується платником у загальному порядку, встановленому статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.