Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.05.2022 р. № 476/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
фізичної особи – підприємця ………………………………………….. щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до змісту звернення, Підприємець є платником єдиного податку ІІ групи і здійснює діяльність згідно КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права» та звертається з проханням надати роз’яснення з наступних питань.

1. Чи необхідно застосовуватиРРО/ПРРОза умовиздійснення розрахунків за надані послугиу готівковій формі?

2. Чи необхідно застосовувати РРО/ПРРО за надані послуги при умові отримання оплати за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів?

3. Чи зобов’язаний Підприємець вести облік отриманих доходів?

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У відповідності до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Пунктами 1 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у разі приймання готівкових коштів в рахунок оплати за надані послуги, такі розрахункові операції, мають бути проведенні через РРО/ПРРОу встановленому цим Законом порядку та видачою відповідного розрахункового документу.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання  зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або ПРРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Звертаємо увагу, що на сьогодні Державний реєстр РРО містить значну кількість моделей РРО від різних виробників, для яких визначена сфера застосування – «Торгівля; громадське харчування; сфера послуг», які Ви маєте можливість використовувати.

Також, Державною податковою службою України з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій.

Безкоштовні програмні рішення (ПРРО) розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: http://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy.

Щодо відповіді на питання 2 повідомляємо.

Відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи вищезазначене у разі провадження Підприємцем діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт таким суб’єктом господарювання) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для такого Підприємця не є обов’язковим.

Щодо відповіді на питання 3 повідомляємо.

Відповідно пункту 296.1 статті 296 Кодексу фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів Підприємець може вести в паперовому та/або електронному вигляді.

Враховуючи зазначене Ви ведете облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів в паперовому та/або електронному вигляді у зручний для Вас спосіб.Використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при цьому  є необов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.