Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2022 р. № 516/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «______» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариством - платником податків повідомлено, що таким Товариством відповідно до внутрішнього положення надаються своїм співробітникам оплачувані дні відпочинку, не передбачені Законом України  від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 504).

Товариство є платником податку на прибуток підприємств та при визначенні об’єкта оподаткування цим податком здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яким чином необхідно обліковувати витрати на оплату днів відпочинку, невстановлених Законом № 504, та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який нараховується на цей дохід? Які бухгалтерські рахунки при цьому повинні використовуватися?

2. Чи треба відображати у зазначеному випадку коригування (різниці) при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств? Якщо так, то яким чином та які рядки такої декларації необхідно заповнити7

 

Щодо питань 1 та 2

Витрати, пов'язані з оплатою відпусток, передбачених статтями 6, 7, 8, 13, 14, 15, 15 ¹, 16, 18 ¹ і 19, 19 ¹ Закону № 504, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники (частина перша             ст. 23 Закону № 504).

До таких відпусток віднесено, зокрема: щорічні основні відпустки; щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці; відпустки у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі; творчі відпустки; додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи тощо.

  Оплата інших видів відпусток, не зазначених у частині першій ст. 23 Закону № 504, але передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться, як встановлено частиною третьою ст. 23 Закону № 504, з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.   

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування за операціями з надання інших відпусток, невстановлених Законом № 504, але передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, оплата яких провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету.  

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV зі змінами та доповненнями).

Отже, питання бухгалтерського обліку операцій з надання Товариством своїм співробітникам інших видів оплачуваних відпусток, невстановлених Законом № 504, але передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, та які надаються за рахунок прибутку, що залишається у Товариства після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).