Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2022 р. № 565/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)    щодо надання індивідуальної податкової консультаціїкеруючись статтею 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до зверненняПідприємець здійснює продаж товарів через мережу інтернет,оплату приймає шляхом грошових переказів на підставі договору із фінансовою компанією та за реквізитами поточного рахунку Підприємця у форматі IBAN, доставкатоваріввідбувається поштою або службами кур’єрської доставки на умовах післяплати, у зв’язку із чим у Підприємця виниклинаступні запитання щодо обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО:

1.   Чи потрібно застосування РРО або програмні РРО у разі оплати покупцем-фізичною особою коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця (при цьому підприємець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматіIBAN)?

2.   Чи має значення для застосування/не застосування РРО або програмних РРОу спосіб оплати обравпокупець, якщо Підприємець надав йому реквізити поточного рахунку у форматі IBAN?

3.   В разі якщо спосіб перерахування оплати на рахунок фізичної Підприємця має значення, яким чином Підприємець повинен визначити цей спосіб?

4.   Підприємець має договір із фінансовою компанієюта здійснює продаж поварів на умовах післяплати через платіжну систему фінансової компаніїз подальшим зарахуванням на поточний рахунок Підприємця, чи потрібно застосувати РРО або програмні РРОу цьому випадку?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом (частина десята статті 11
Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 № 675-VIII, далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1. вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;
2. надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Порядок застосування РРО або програмних РРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено статтею 3 Закону № 265 та наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО або програмних РРО не має значення який спосіб для оплати обрав  покупець (споживач), а має значення, який запропоновано Підприємцем.

Враховуючи зазначене вище, та як відповідь на питання 1 – 3 повідомляємо, що пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу щодо не обов’язковості застосування РРО або програмних РРО у разі здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) виключно у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (постачальника) із використанням реквізитів IBAN, через касу банку, платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, а тому у разі приймання платежів із використанням реквізитів IBAN, незалежно від обраного клієнтом способу оплати, Закон № 265 не вимагає обов’язкового застосування РРО або програмних РРО.

Приймання оплати в інший спосіб, зокрема із використанням електронних платіжних засобів Підприємця, вимагає застосування РРО або програмних РРО на загальних підставах.

Щодо питання 4

Якщо покупець замовив товар на веб-сайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО або програмний РРО застосовується службою доставки, безпосередньо при передачі товару покупцю та отримання оплати від нього, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару.

У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур’єрської доставки або поштовому відділені.

Чек РРО або програмного РРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати служба доставки.

Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.