Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2022 р. № 573/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)   щодо надання індивідуальної податкової консультаціїкеруючись статтею 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс) повідомляє.

Звернення не достатньо деталізоване, не розкриває порядку та суті здійснюваних Підприємцем господарських та розрахункових операцій, водночас зі звернення вбачається, щоПідприємець здійснює продаж товарів через мережу інтернет,оплату приймає шляхом грошових переказів на підставі договорів із фінансовими компаніями та банків за допомогою ключа до рахунку Підприємця, доставкатоваріввідбувається такожпоштою або службами кур’єрської доставки на умовах післяплати, у зв’язку із чим у Підприємця виниклинаступні запитання щодо обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО:

1. Чи потрібно Підприємцю застосовувати РРО або програмні РРО, якщо він отримує оплати за замовлення виключно на розрахунковий рахунок Підприємця.
2. Відповідно до законодавства Z-звіти повинні відправлятися щодня, але Підприємець працює не кожного дня. Чи можеПідприємець відправляти звіти в свої робочі дні, а в інші не відкривати та закривати зміни?
3. Якщо оплату за товар отримано в неробочі та вихідні дні або під час перебування  Підприємця у відпустці? Чи можливо оформити фіскальний чек в робочий час в перший робочий день?
4. Для можливостідоставки товарів покупцям поштою або службами кур’єрської доставки на умовах післяплати, Підприємцемукладено договір із небанківською фінансовою компанією, яка забезпечує перерахуваннякоштів від покупцяПідприємцю. Небанківська фінансова компанія кошти направляє на наступний день (оплата за декілька відправлених замовлень зараховується однією сумою), а в подальшому надсилається деталізований реєстр про отримані оплати. Як в такому випадку правильно видати фіскальний чек? В який день? Сума зарахованих коштів не співпадає з сумою відправлених від клієнта, так як Небанківська фінансова компанія бере комісію за свої послуги, а чек повинен бути виписані на повну суму замовлення?
5. Також, Підприємець отримує платежі через систему переказів коштів і так само після виставлення рахунку на сплату, від клієнта зараховується на його розрахунковий рахунок сума менша, ніж в замовленні, так як система бере комісію. В такому випадку чек виписуємо, як звичайно на повну суму? Та як бутиякщо в кінці року не буде співпадати сума по чекам та обороти на розрахунковому рахунку підприємця.
6. Як бути у випадку, коли клієнт оформив замовлення, а хоче сплатити частково. Наприклад, замовлення на 600 гривень, клієнт вносить передплату 200 гривень, а остачу коштів просить оформити накладеним платежем. Як в такому разі правильно виписувати чек?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом (частина десята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 № 675-VIII, далі – Закон № 675).

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1. вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;
2. надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Порядок застосування РРО або програмних РРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено статтею 3 Закону № 265 та наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО або програмних РРО не має значення який спосіб для оплати обрав  покупець (споживач), а має значення, який запропоновано Підприємцем.

Враховуючи зазначене вище, та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що пунктом 2 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу щодо не обов’язковості застосування РРО або програмних РРО у разі здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) виключно у безготівковій формі через установу банку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (постачальника) із використанням реквізитів IBAN, через касу банку, платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, а тому у разі приймання платежів із використанням реквізитів IBAN, незалежно від обраного клієнтом способу оплати, Закон № 265 не вимагає обов’язкового застосування РРО або програмних РРО.

Приймання оплати в інший спосіб, зокрема із використанням електронних платіжних засобів Підприємця, вимагає застосування РРО або програмних РРО на загальних підставах.

Додатково звертаємо увагу, що питання сплати комісійної винагороди посереднику належить виключно до господарських відносин Підприємця та такого посередника, а покупець має отримати чек на повну суму проведеної господарської операції.

Щодо питання 2 та 3

Згідно із статтею 2 Закону № 265 фіскальний звітний чек це документ встановленої форми, надрукований РРО або програмним РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті.

Вимоги щодо роздрукування на РРО або програмних РРО фіскальних звітних чеків визначені у пункті 9 статті 3 Закону № 265, а саме суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій форм (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 № 199 (далі – Вимоги), Z-звіт це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО.

Зміна це період роботи РРО або програмного РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, до виконання наступного Z-звіту.

Із системного аналізу Закону № 265 та зазначених вище норм  вбачається, що у разі якщо Підприємець у певний проміжок часу не працює, або не здійснює розрахункових операцій то йому не потрібно відкривати зміну в РРО або програмних РРО та друкувати Z-звіт по її завершенню.

Щодо питання 4

Якщо покупець замовив товар на веб-сайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО або програмний РРО застосовується службою доставки, безпосередньо при передачі товару покупцю та отримання оплати від нього, а продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару.

У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур’єрської доставки або поштовому відділені.

Чек РРО або програмного РРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати служба доставки.

Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Щодо питання 5

Відповідно до статті 3 Закону № 675-VIII інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину; електронний правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Частиною другою статті 7 Закону № 675-VIII встановлено, що продавець (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину зобов’язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.

Згідно зі статтею 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023-XII). У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. У випадках, передбачених договором, покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.

Обов’язок надати розрахунковий документ Законом № 1023-XII обумовлений можливістю реалізувати споживачем права, надані йому цим Законом, у разі придбання ним товару неналежної якості.

Частиною сьомою статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов’язаний оперативнопідтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом (частина десята статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 цього Кодексу передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Згідно з частиною одинадцятою статті 11 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов’язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

Стаття 13 Закону № 675-VIII визначає порядок розрахунків у сфері електронної комерції. Так, розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

За визначеннями, наведеними у Законі № 2346-III, еквайринг – послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Отже, платіжні сервіси та сервіси переказу коштів призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.

Як результат, продаж товарів на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів відбувається у три етапи: 1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця, про що формується відповідне електронне повідомлення про приймання коштів; 2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця; 3) передача товару покупцю.

З технічної точки зору між фізичною особою-підприємцем і фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, для проведення якої застосування РРО не є обов’язковим, разом з тим, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є фізична особа-підприємець, яка здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм законодавства України викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2021 по справі №  520/7835/19.

Враховуючи викладене вище, у разі прийняття Підприємцем оплати товарів за допомогою платіжних сервісів чи сервісів переказу коштів, застосування РРО або програмних РРО для нього є обов’язковим.

Щодо питання 6

У разі отримання Підприємцем передплатиза товар він зобов’язаний видати покупцеві фіскальний чек на повну суму отриманої передплати (проведеної розрахункової операції). Якщо в подальшому товар направляється покупцеві на умовах післяплати, то чек РРО або програмного РРО, як відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язана видавати служба доставки.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.