Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.05.2022 р. № 588/ІПК/26-15-07-07-01-07

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами запиту фізичної особи-підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій фізичній особі-підприємцю, платнику єдиного податку. За результатами розгляду в межах компетенції повідомляємо наступне.

Керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі-Кодекс), індивідуальна податкова консультація надається ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідно до змісту звернення Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи), не є платником ПДВ та надає послуги у сфері права інтелектуальної власності, які пропонує потенційним замовникам  через власний веб-сайт та соціальні мережі Фейсбук та Інстаграм.

Підприємець  звернулась до податкового органу  з проханням надати відповідь на наступні питання:

1. Чи зобов’язана ФОП з 01 січня 2022 року у своїй діяльності використовувати РРО/ПРРО?

2. Чи підпадає діяльність ФОП під пункт 14 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року, що є підставою для звільнення ФОП від використання з 01 січня 2022 року РРО/ПРРО?

3. Чи, зважаючи на оплату замовниками наданих (надаваних) ФОП послуг не тільки за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та /або сервісів переказу коштів, а й з рахунку замовника у форматі IBAN на рахунок ФОП у форматі IBAN та через касу  банку на рахунок ФОП у форматі IBAN, діяльність ФОП все рівно підпадає під пункт 14 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року, що є підставою для звільнення ФОП від використання з 01 січня 2022 року РРО/ПРРО?

4. Що мається на увазі під положенням пункту 14 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року «… у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів», або іншими словами, які види розрахунків у відносинах із замовниками  при наданні послуг дозволяють зробити висновок про можливість застосування до фізичної особи-підприємця пункту 14 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року, а, відтак,  про звільнення її від використання РРО/ПРРО?

5.Чи впливає на можливість звільнення ФОП від використання РРО/ПРРО на підставі пункту 14 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року спосіб надання послуг – онлайн (дистанційно) чи офлайн (наживо) або ж має значення тільки спосіб розрахунків?

 

Щодо питань 1 та 2

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється
з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункти 1 і та 2 статті 3 Закону № 265).

Розрахунковою операцією є приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац шостий статті 2 Закону № 265).

Порядок застосування РРО або програмних РРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено статтею 3 Закону № 265 та наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Враховуючи викладене, у контексті звернення повідомляємо, що пільга  визначена пунктом 14 статті 9 Закону № 265 може бути застосована у разі провадження суб’єктом господарювання діяльності лише з надання послуг за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Щодо питання 3

 РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати замовником коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто фізична особа-підприємець надає замовнику повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN), шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Щодо питання 4

У відповідності до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (зі змінами та доповненнями), безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

У разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку,а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або  програмно-технічний комплекс  самообслуговування (ПТКС), який належить банку)  РРО та /або ПРРО не застосовується.

Слід зазначити, що п.14 ст.9 Закону № 265 передбачає можливість суб’єкту господарювання не застосовувати РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Водночас, як зазначено в роз’ясненні Національного банку України законодавство містить термін «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний за стосунок» та інші системи дистанційного обслуговування, які на підставі дистанційних розпоряджень клієнта можуть виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що   зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями).

Відповідно роз’яснення Національного банку України (лист від 13.01.2021 № 57-0010/2314), до систем дистанційного обслуговування відносяться, зокрема, Приват 24, Ощад 24/7 тощо.

До «сервісів переказу коштів», на думку Національного банку України, можна віднести сервіси банків (LiqPay тощо) та/або небанківських фінансових установ (Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо), які мають ліцензію  Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, що надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційного.

Також, зазначаємо, що відповідно до вимог Закону №265 термін ПТКС наведений в Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-ІІІ (Закон № 2346-ІІІ).

Програмно-технічний комплекс самообслуговування - пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 передбачено, що забороняється використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій).

Тобто, ПТКС має бути обладнаний переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій, реєстрація яких проводиться за місцем проведення розрахунків зі споживачами.

Відповідно до вищевикладеного,  при  проведенні розрахунків  за послуги та перерахування коштів на Ваш банківський рахунок виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або  сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим.

Щодо питання 5

Положення п.14 ст.9 Закону  № 265 слід розуміти так, що суб’єкт господарювання може не застосовувати РРО/ПРРО у випадку проведення розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або  сервісів переказу коштів, тобто суб’єкт господарювання за місцем надання послуг не здійснює прийом від споживачів готівки, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до вищевикладеного,  при  проведенні розрахунків  за послуги та перерахування коштів на Ваш банківський рахунок виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або  сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим.

 

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.