Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.05.2022 р. № 596/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду  звернення Товариства  з обмеженою відповідальністю «­­­_____»  (далі – Товариство) щодо окремих питань обліку для цілей оподаткування операцій зі сплати внесків співвласником багатоквартирного будинку, що є юридичною особою, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є співвласником нежитлової нерухомості, яку обслуговує об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ), що має статус неприбуткової організації.

За рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку (далі – співвласники) встановлено розмір внесків співвласників на утримання спільного майна, внесків до ремонтного фонду, а також до спеціального фонду безпеки, які зазначені у протоколі загальних зборів співвласників.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є достатнім підтвердженням витрат Товариства на утримання нерухомості наявність копії протоколу загальних зборів ОСББ та виписки про сплату внесків до ОСББ та якими документами взагалі мають бути підтверджені зазначені витрати?

2. Чи достатньо копії протоколу загальних зборів ОСББ для відображення витрат Товариства зі сплати внесків співвласників на утримання спільного майна, внесків до ремонтного фонду, а також до спеціального фонду безпеки з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств? Яким має бути документальне оформлення відповідних операцій?

3. Які документи у взаємовідносинах з ОСББ у статусі неприбуткової організації є підтвердженням витрат Товариства відповідно до ст. 44 Кодексу?

4. Які із зазначених нижче документів ОСББ зобов’язано надавати Товариству з метою виконання вимог чинного податкового законодавства та інших нормативних актів України: акт звірки взаєморозрахунків, акт виконаних робіт (наданих послуг), договір?

5. Чи  обов’язково квитанції - повідомлення про сплату внесків до ОСББ повинні бути підписані відповідальною особою ОСББ особисто або за допомогою електронного цифрового підпису?  

 

Щодо питань 1 – 5

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абз. першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу  фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

Вимоги підпункту 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку на прибуток, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, але без подання звіту.

При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Норми підпункту 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, встановленим цим підпунктом.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені ОСББ. 

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захист їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», зі змінами та доповненнями (далі – Закон              № 2866).

Згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2866 основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю ОСББ.

Відповідно до ст. 21 Закону № 2866 до складових коштів ОСББ відносяться, зокрема, внески і платежі співвласників.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та статуту ОСББ.

Згідно зі ст. 22 Закону № 2866 для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, ОСББ за рішенням загальних зборів має право:

задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;

виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Для фінансування самозабезпечення ОСББ співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами ОСББ. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Статтею 23 Закону № 2866 визначено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом ОСББ та/або рішенням загальних зборів.

Слід враховувати, що згідно з частиною першою ст. 20 № 2866 частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Обов’язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України                            від 27.07.2018 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2018 за № 934/32386 (далі – Обов’язковий перелік).

Отже, внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території з урахуванням Обов’язкового переліку, встановлені загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та статуту ОСББ, що сплачуються Товариством на користь ОСББ, є компенсацією вартості робіт (послуг), які надаються таким ОСББ. 

Щодо документального підтвердження господарських операцій, то відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

При цьому згідно з абз. першим п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України           від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону № 996).

Частиною першою ст. 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (абз. одинадцятий ст. 1 Закону № 996).

Перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України, визначено частиною другою ст. 9 Закону № 996.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995    № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями).

  Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Таким чином, на підставі викладеного вище питання бухгалтерського обліку витрат зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, встановлені загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та статуту ОСББ, на користь такого ОСББ Товариством, яке є співвласником нежитлової нерухомості у багатоквартирному будинку, та документального підтвердження таких витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування належать до компетенції Міністерства фінансів України.

При цьому, якщо Товариство - платник податку на прибуток як співвласник нежитлової нерухомості у багатоквартирному будинку сплачує внески на утримання такого будинку та прибудинкової території для фінансування витрат в межах Обов’язкового переліку, встановлені загальними зборами ОСББ відповідно до законодавства та статуту ОСББ, на користь такого ОСББ, що внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то фінансовий результат відповідного податкового (звітного) періоду такого платника податку на прибуток  збільшується на суму 30 відсотків вартості таких послуг, крім випадків, коли сума вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Зазначена різниця не застосовується, коли сума таких витрат підтверджується платником податку на прибуток за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої  статтею 39 Кодексу, але без подання звіту, у порядку, встановленому підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).