Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2022 р. № 602/ІПК/99-00-21-03-02-05

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з відшкодування витрат згідно з рішенням Міжнародного арбітражного суду та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ),  повідомляє.

У своїх зверненнях платник податку повідомив, що ним у 2013 році  було укладено договір капітального ремонту автомобільної дороги з підрядником-нерезидентом. У 2016 році такий договір було припинено.

Підрядник звернувся до Міжнародного арбітражного суду з метою стягнення із замовника (платника податку) здійснених у зв’язку з виконанням договору витрат.

Платник податку очікує, що  Міжнародним арбітражним судом буде прийнято рішення про стягнення з такого платника податку на користь підрядника витрат, зокрема,  включених в ціну будівельних робіт, визначену договором, а саме:

витрат на страхування виконання зобов’язань за договором,

витрат на отримання банківських гарантій,

витрат на продовження строків виконання робіт через затягування виконання зобов’язань,

витрат на сплату ПДВ та мита при імпорті обладнання, необхідного для виконання робіт,

витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у Міжнародному арбітражному суді.

При цьому у зверненнях не зазначено, чи має підрядник-нерезидент постійне представництво на території України та чи таке представництво зареєстроване платником ПДВ, а також  чи здійснював підрядник-нерезидент будь-які роботи, визначені договором, чи договір було припинено до початку виконання таких робіт, та чи сплачував замовник послуг (робіт) попередню оплату за такі роботи.

Враховуючи вищевикладене, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо податкових наслідків з ПДВ, які виникнуть при отриманні підрядником-нерезидентом згідно з рішенням Міжнародного арбітражного суду від платника податку компенсації: 

1. витрат на продовження строків виконання робіт через затягування виконання зобов’язань замовником,
2. витрат на страхування виконання зобов’язань та отримання банківських гарантій за договором,
3. витрат, пов’язаних з арбітражним провадженням,
4. витрат на сплату ввізного мита та ПДВ при ввезенні обладнання, необхідного для виконання робіт, передбачених договором.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з пунктом  3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, договірна ціна – визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Умови і порядок відшкодування збитків у господарській сфері визначено главою 25 ГКУ.

Згідно з частиною 1 статті 225 ГКУ до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правила оподаткування ПДВ операцій з  постачання особою-нерезидентом послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платник податку, визначено статтею 208 розділу V ПКУ.

Щодо питань 1, 2, 4

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, а податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями визначаються на дату першої події, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ – або на дату фактичного постачання товарів / оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, або на дату отримання постачальником коштів в оплату вартості товарів/послуг, що підлягають постачанню, та незалежно від того, які витрати постачальника компенсуються за рахунок таких отриманих від покупця (отримувача) коштів.

З урахуванням норм пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, тобто вартості, визначеної договором. Якщо до такої договірної вартості включено витрати підрядника, зокрема на продовження строків виконання робіт через затягування виконання зобов’язань замовником, на страхування виконання зобов’язань та отримання банківських гарантій за договором, витрати, здійснені при ввезенні на митну територію України обладнання, необхідного для виконання робіт, тощо, то компенсація їх вартості (у тому числі за рішенням Міжнародного арбітражного суду) за своєю сутністю є компенсацією частини вартості робіт, визначеної договором (договірної вартості) та включається до бази оподаткування ПДВ.

У разі, якщо кошти, які відповідно до рішення Міжнародного арбітражного суду підлягатимуть стягненню з платника податку на користь підрядника, у розумінні пункту 188.1 статті 188 ПКУ та з урахуванням норм глави 25 ГКУ є відшкодуванням завданої такому підряднику шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання платником податку договірних зобов'язань, що підтверджується відповідними документами, та якщо підрядником не здійснювалось постачання товарів/послуг (виконання робіт) та в подальшому не буде здійснюватись, то такі кошти відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо питання 3

Компенсація витрат підрядника, пов’язаних з арбітражним провадженням у Міжнародному арбітражному суді, не є об’єктом оподаткування відповідно до  пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, а тому сума таких витрат не включається до бази оподаткування ПДВ.

Згідно з  пунктом 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.