Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2022 р. № 604/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення
щодо особливостей податкового обліку та нарахування податкових зобов’язань у випадку, коли покупцем не підтверджено факт отримання продукції в зв’язку з ймовірним її заволодінням невідомими особами, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало договір на виготовлення та постачання продукції. Покупцем на банківський рахунок Товариства перераховано частину коштів за продукцію (часткову попередню оплату/аванс). На дату отримання коштів Товариством було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) дві податкові накладні. В подальшому відбулось відвантаження продукції згідно з видатковими накладними. Доставка продукції відбувалась транспортними засобами покупця. Податкові накладні на відвантажену продукцію не складались.

Після цього зв’язок із покупцем було втрачено, жодного підтвердження щодо отримання товару не отримано, залишок коштів за товар не перераховано.

Назва покупця за кодом ЄДРПОУ, з яким було укладено договір на поставку продукції та на адресу якого була відвантажена продукція, змінилась на іншу.

Товариство звернулось із заявою до правоохоронних органів, здійснюється досудове розслідування, підозра не пред’явлена.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно в даному випадку складати податкові накладні на різницю між сумою, зазначеною у складених податкових накладних, та сумою авансів, у разі якщо не має підтвердження факту отримання продукції покупцем? В якому звітному періоді необхідно визначити податкові зобов’язання.

2. Як відобразити у бухгалтерському та податковому обліку різницю між сумою реалізації продукції та авансів, коли не підтверджено факт отримання продукції покупцем?

3. Чи включається в дохід непідтверджена сума реалізації?

4. Чи виникатимуть штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за вказаною операцією?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 8 розділу ІІ Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на дату подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи викладене, у разі коли після отримання часткової попередньої оплати за товари/послуги, відбувається постачання таких товарів, то податкова накладна складається на дату відвантаження товарів на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою. Слід зазначити, що положеннями Кодексу не передбачено особливостей щодо складання податкових накладних у випадку, коли покупцем не підтверджено факт отримання продукції.

Якщо за операцією з постачання товарів/послуг у відповідному звітному (податковому) періоді податкове зобов’язання з ПДВ не було визначено і не задекларовано у податковій звітності з ПДВ та не складено податкову накладну, то платник ПДВ зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, в якому задекларувати такі податкові зобов’язання з ПДВ, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, у полі «Дата складання» якої зазначити дату виникнення податкових зобов’язань (здійснення відповідної операції).

Водночас реквізит податкової накладної «Назва покупця (отримувача) товарів/послуг» має відповідати формулюванню у статутних документах на дату складення такої податкової накладної та не повинен містити інших даних, адже цей реквізит є обов’язковим.

Щодо питань 2 та 3

Згідно пункту 44.2 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання формування доходів та відображення у бухгалтерському обліку сум реалізації та авансів, коли не підтверджено факт отримання продукції покупцем,  належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми реалізації та авансів, коли не підтверджено факт отримання продукції покупцем.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Водночас, підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу ІІІ Кодексу надано перелік ознак заборгованості, відповідно до яких заборгованість визнається безнадійною.

Згідно з підпунктом 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу ІІІ Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу ІІІ Кодексу.

Щодо питання 4

Відповідно до пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Тобто протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Водночас зазначаємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).