Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.05.2022 р. № 625/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                             Товариства з обмеженою відповідальністю «_____» (далі – Товариство) щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням податкового законодавства, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.  

Згідно із зверненням, при виплаті доходу нерезиденту з  джерелом його  походження з України Товариство має намір застосовувати правила міжнародного договору щодо звільнення такого доходу від оподаткування. Для таких цілей нерезидент надав відповідний сертифікат,  який був надісланий на електронну адресу Товариства із накладанням цифрових підписів уповноважених осіб компетентного органу.

Виходячи з вищенаведеного, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи  є довідки (сертифікати резидентства) на підтвердження статусу резидента держави,  з якою Україна уклала міжнародний договір, підписані за допомогою електронних цифрових підписів в країні їх видачі відповідно до законодавства країни видачі, належним документом для цілей їх застосування на підставі п. 103.4 ст. 103 Кодексу?
2. Яким чином здійснюється переклад та легалізація такої довідки (з накладеними електронними підписами) для виконання вимог п. 103.5 ст. 103 Кодексу?
3. Яким чином Товариство може перевірити автентичність такої довідки, справжність підписів та їх належність уповноваженим особам компетентного органу відповідної країни видачі довідки?

 

Щодо питань 1 – 3

 

Статтею 103 Кодексу встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України  (п. 103.4  ст. 103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

Згідно з положеннями п. 103.6 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Отже, нормами Кодексу не передбачено використання в електронному вигляді довідки для цілей ст. 103 Кодексу, тому така довідка не може бути підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Підставою для застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування є довідка на паперовому носії, яка належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.

Крім того зазначимо, згідно з положеннями Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, вчиненої в Ґаазі 5 жовтня  1961 року, яка набрала чинності для України 22.12.2003 (далі – Ґаазька Конвенція), єдиною формальною процедурою, яка може вимагатись для засвідчення офіційних документів, які використовуються на території держав-учасниць цієї Конвенції, має бути проставлення компетентним органом держави, в якій був складений документ, апостилю. Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

Однак, відповідно до ст. 3 Ґаазької Конвенції «дотримання згаданої <…> формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації».

На офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено інформацію щодо переліку міжнародних договорів України про правову допомогу,  а  також відповідні роз’яснення щодо застосування міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами договірних сторін.

Разом з тим звертаємо увагу, що Кодексом регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та визначаються повноваження контролюючих органів, до функцій яких належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на такі контролюючі органи (п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу).

При цьому надання роз’яснень з питань, які стосуються засвідчення іноземних офіційних документів, зокрема необхідності та особливостей проведення щодо таких документів процедур легалізації та апостилізації, не належить до повноважень ДПС.

Водночас повідомляємо, що питання, пов’язані із  проведенням зазначених процедур, у тому числі щодо практичного застосування положень Ґаазької Конвенції та міжнародних договорів України про правову допомогу в частині, що стосується скасування вимоги легалізації офіційних документів, виданих компетентними органами договірних сторін, належать до компетенції Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).