Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2022 р. № 639/ІПК/99-00-21-03-02-05

Державна податкова служба України розглянула звернення                                щодо податкових наслідків з ПДВ у разі внесення єдиного майнового комплексу до статутного капіталу іншого суб’єкта господарювання та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Фонд здійснює управління корпоративними правами держави Товариства у відповідному розмірі статутного капіталу Товариства.

На засіданні Уряду 10.11.2021 Кабінет Міністрів України розглянув питання передачі Товариства та державних шахт в управління Компанії з метою подальшої приватизації.

Відповідне рішення було ухвалено постановою Кабінету Міністрів України.

 Метою документа є відновлення діяльності Компанії, на основі якої буде створено суб’єкт господарювання, що об’єднає державний пакет акцій Товариства та частину державних вугільних активів. Після цього функції з його управління будуть передані до Фонду, як органу управління державним пакетом акцій Товариства, який має забезпечити підготовку об’єднаної компанії до приватизації.

За рішенням контролюючого органу 27.04.2018 Компанії анульовано реєстрацію як платника ПДВ.

Згідно з інформаційними базами даних ДПС, станом на 18.05.2022, Компанію 01.05.2022 було повторно зареєстровано як платника ПДВ. 

З огляду на викладене, Фонд просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі внесення єдиного майнового комплексу до статутного капіталу іншого суб’єкта господарювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Статтею 66 ГКУ визначено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Єдиний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених ГКУ та законами, прийнятими відповідно до нього.

Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання визначено статтею 141 ГКУ. Так, до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 ГКУ.

Майно єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що є єдиними майновими комплексами і виділяються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного будівництва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів господарювання, можуть бути відчужені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону (стаття 146 ГКУ).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Згідно зі статтею 190 ЦКУ майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 191 ЦКУ підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

При цьому звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене пунктом 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розділі VI ПКУ (пункт 197.5 статті 197 розділу V ПКУ).

Отже, застосування зазначеного режиму звільнення від оподаткування ПДВ можливе за умови одночасного виконання таких вимог:

передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;

операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;

передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;

операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що операція Фонду із внесення єдиного майнового комплексу до статутного капіталу Компанії є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому за умови дотримання вимог, встановлених у підпункті 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, така операція підлягатиме звільненню від оподаткування ПДВ і, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не виникатиме.

У разі недотримання вимог, встановлених у підпункті 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, така операція підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. За такою операцією обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ виникатиме у Фонду як у суб’єкта, який здійснює внесення єдиного майнового комплексу до статутного капіталу, відповідно, у Компанії такий обов’язок відсутній.

Додатково ДПС інформує, що з дати реєстрації Компанії як платника ПДВ, Компанія зобов’язана нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за усіма операціями, які здійснюються з такої дати та підлягають оподаткуванню ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).