Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.05.2022 р. № 663/ІПК/99-00-07-04-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) від  б/н
(вх. ДПС № від , далі – звернення) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до змісту звернення, Підприємець є платником єдиного податку та здійснює діяльність у сферах торгівлі та послуг.

Підприємець звертається з проханням надати роз’яснення щодо правових засад застосування ним реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО).

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон Українивід 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРОу інших законах, крім Кодексу, не допускається.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахункова
операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до положень пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу
визначено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року застосування РРО/ПРРО для платника єдиного податку є обов’язковим у разі отримання таким платникомдоходу, що перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року,

Отже, зазначеним пунктом Кодексу чітко регламентовано, що такий критерій, для цілей застосування РРО/ПРРО, як обсяг доходу, діє виключно у період до 01.01.2022.

А тому, у разі здійснення Підприємцем розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, застосування РРО/ПРРО, у встановленому цим Законом порядку, є обов’язковим.

Поряд з цим, пунктом 14 статті 9 Закону № 265 встановлено пільгу, відповідно до якої, РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Звертаємо увагу, що дія пункту 14 статті 9 Закону №265 розповсюджується на суб’єктів господарювання, які надають виключно послуги та здійснюють розрахунки виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Надаючи відповідь на поставлені у зверненні питання повідомляємо.

Не зважаючи на наявність пільги, передбаченої пунктом 14 статті 9
Закону №265, у разі здійснення Підприємцем діяльності у сферах торгівлі та послуг одночасно, РРО/ПРРО має застосовуватись відносно всіх розрахункових операцій на загальних підставах.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.