Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.03.2023 р. № 449/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового
кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавствата в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається у відповідності до норм Кодексу, які діяли у 2021 році.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що здійснює діяльність у сфері телевізійного мовлення, а також виробництво, компонування, розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм. В ході своєї діяльності ТОВ «» може проводити фінансово-господарські операції з фізичними особами – підприємцямита виплачувати їм дохід від здійсненнями ними підприємницької діяльності.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи зобов’язане ТОВ «» відображати у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок) та у додатку 4ДФ до Розрахунку відомості про суми нарахованого (виплаченого) фізичним особам – підприємцям доходу від здійснення ними підприємницької діяльності?;

2. Враховуючи зазначене в питанні першому даного звернення, якщо
ТОВ «» зобов’язане відображати такі відомості, то яка відповідальність передбачена за невідображення у Розрахунку відомостей про суми нарахованого (виплаченого) фізичним особам – підприємцям доходу від здійснення ними підприємницької діяльності?

Щодо першого питання

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 розділу IV Кодексу та главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 292.9 ст. 292 Кодексу доходи фізичної особи - платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV Кодексу.

Доходом фізичної особи – підприємця – платникаєдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Згідно з п. 177.8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі якщо фізична особа – підприємецьотримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичнихосіб (п. 177.6 ст. 177 Кодексу).

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом№ 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Згідно з частиною другою ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді виписки, витягу.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування або є платником єдиного податку, для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичній особі, з якою має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого її державну реєстрацію як фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності), та у разі необхідності копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

Крім того, особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування(далі – єдиний внесок) зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску(далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом удодатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою здійснюється виплата доходу фізичній особі – підприємцю, яка для уникнення подвійного оподаткування надає копію документа, підтверджуючого її державну реєстрацію як фізична особа– підприємець (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності), та у разі необхідності копію витягу з реєстру платників єдиного податку, то такий дохід відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157» без утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

У випадку, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує дохід від юридичної особи, не надано зазначеної копії документа, то такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб, та відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку з урахуванням Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку.

Щодо другого питання

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (ст. 111 Кодексу).

Згідно з п. 119.1 ст. 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені п. 119.1 ст. 119 Кодексу штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог
п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.

Відповідно до п. 119.3 ст. 119 Кодексу штрафи, передбачені, зокрема, п. 119.1 ст. 119 Кодексу, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

З огляду на зазначене, якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску вносяться зміни до номеру облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність, передбачена п. 119.1 ст. 119 Кодексу, з врахуванням п. 119.3 ст. 119 Кодексу.

Разом з тим з 01 березня 2020 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено обмеження щодо застосування штрафних санкцій, зокрема, не застосовуються штрафні санкції в межах п. 119.1 ст. 119 Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені податковими агентами з 01 березня 2020 року по теперішній час.

Відповідно до частини першої ст. 163⁴ Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягнеза собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163⁴КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припиненняабоскасуваннявоєнного стану на територіїУкраїни, введеного Указом Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справлянняподатків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 Кодексу).

Дана індивідуальна податкова консультаціядіє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.