Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс)розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податківповідомив, що між ним та банком ‒ резидентом України було укладено кредитний договір, поручителем за яким в повному обсязі виступила фізична особа – резидент України. Поручитель повністю виконав перед банком зобов’язання, забезпечене порукою, кредит підприємства повністю погашений. У свою чергу, підприємство планує погашати заборгованість перед поручителем (у розмірі, що не буде перевищувати розмір грошових коштів, сплачених поручителем банку).
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи виникає у фізичної особи – резидента України як поручителя дохід / об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у випадку погашення підприємством як боржником заборгованості перед таким поручителем у порядку частини другої ст. 556 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) (у розмірі, що не буде перевищувати розмір грошових коштів, сплачених поручителем банку за підприємство як боржника)?
2. У випадку наявності такого доходу/об’єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором чи буде підприємство податковим агентом стосовно такого поручителя у випадку погашення підприємством заборгованості перед таким поручителем у порядку частини другої ст. 556 ЦКУ (у розмірі, що не буде перевищувати розмір грошових коштів, сплачених поручителем банку за підприємство як боржника) і якщо буде, то в якій частині обов’язків податкового агента?
3.Якщо підприємство буде податковим агентом стосовно такого поручителя у випадку погашення підприємством заборгованості перед таким поручителем у порядку частини другої ст. 556 ЦКУ (у розмірі, що не буде перевищувати розмір грошових коштів, сплачених поручителем банку за підприємство як боржника), то яку ознаку доходу фізичних осіб для подання додатку 4 ДФ слід зазначати підприємству?
Щодо першого та другого питань
Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою ст. 546 ЦКУ виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
При цьому за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (частина перша ст. 553 ЦКУ).
Після виконання поручителем зобов’язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов’язок боржника.
До поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частина перша та друга ст. 556 ЦКУ).
Таким чином, у разі якщо відповідно до договору поруки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто відбувається заміна кредитора, то доходу у розумінні Кодексу у нового кредитора не виникає.
Разом з тим кредитор – це, зокрема фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника
(п.п. 14.1.95 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа ‒ резидент.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.
При цьому звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу(п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Також, вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексуподатковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс. визначену
ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі якщо юридична особа (боржник) сплачує кошти фізичній особі (поручителю), яка виконала перед кредитором обов’язок боржника за договором поруки, то суми сплачених коштів оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором як інший дохід на загальних підставах.
При цьому юридична особа (боржник) як податковий агент зобов’язана виконати усі функції, визначені Кодексом.
Щодо третього питання
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків ‒ фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку ‒ фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків‒фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556,із змінами і доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку, інші доходи, які включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відображаються під ознакою доходу «127».
Зауважуємо, що відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того,тимчасово, на період до припиненняабоскасуваннявоєнного стану на територіїУкраїни, введеного Указом Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справлянняподатків і зборівздійснюється з урахуваннямособливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |