Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.03.2023 р. № 531/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство (платник ПДВ) є транспортно – експедиційною компанією, що тривалий час працює на ринку залізничних перевезень, а такожє власником і оператором залізничного рухомого складу(напіввагонів). Основним видом економічної діяльності Підприємства є організація перевезення вантажів залізничним транспортом.

Підприємство як експедитор укладає із замовниками договори на постачання послуг із транспортно – експедиційного обслуговування (далі – Договір).

Так, за умовами Договору замовник здійснює передоплату за послугиіз організації перевезення вантажів залізничним транспортом. При цьому, протягом календарного місяця, в якому надаютьсятакі послуги, замовник має право здійснювати передоплату за такі послуги декілька разів, залежно від запланованих перевезень у певний період часу.

За фактом наданих послуг із організації перевезення вантажів, враховуючи різні напрямки, кількість вагонів, об’єм вантажів за звітний період (місяць), Підприємство видає замовнику акти наданих послуг (далі – Акти). Додатково до Актів Підприємство видає замовнику «Звіт Експедитора», в якому зазначена уся інформація щодо кожного вагону, яка підтверджує факт перевезення вантажів.

Водночас, має місце випадок, коли один із замовників наполягає на тому, щоб Підприємство складало розрахунки коригування до податкових накладних, що попередньо були складені на суми зазначені в Актах (щодо кожного напрямку перевезення), оскільки вважає, що змінюється ціна наданої послуги.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

чи необхідно Підприємствускладати розрахунки коригування до податкових накладних, попередньо складених на дату отримання передоплати за послуги, на суми, які зазначені в Актах (щодо кожного напрямку перевезення)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначено Законом України від 01 липня .2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон № 1955).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1955 транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

В описаній у зверненні ситуації, передоплата, що отримана Підприємством від замовника за послуги із організації перевезення вантажів, є першою подією, на дату виникнення якої повинна була бути складена податкова накладна виходячи із суми такої передоплати.

При цьому, сторони договірних відносин мають самостійно визначити порядок оплати таких послуг, зокрема: чи передоплата здійснюється окремо щодо кожного напрямку перевезення, чи передоплата здійснюється на загальну вартість послуг. У кожному з таких випадків податкова накладна складається на дату отримання суми передоплати із зазначенням фактичної кількості (частки) послуги, за яку здійснено таку передоплату.

Якщо договором передбачено загальну оплату вартості послуг(не окремо щодокожного напрямку перевезення), то на дату оформлення актів наданих послуг щодо кожного напрямку перевезення, вартість яких не перевищує суму передоплати, податкові зобов'язання з ПДВ у Підприємства (постачальника) не виникають. Водночас, податкові зобов'язання з ПДВ у такому випадку виникатимуть на дату, на яку вартість фактично виконаних послуг, підтверджена актами наданих послуг, перевищить суму передоплати, отриманої Підприємством (постачальником) від замовника. Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання Підприємством (постачальником) передоплати від замовника,не складається.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.