Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.03.2023 р. № 540/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку заповнення додатку 2 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство укладає з постачальниками договори на придбання товарів та послуг. У ситуаціях, коли першою подією за операцією з постачання таких товарів/послуг є сплата авансу, на дату якої постачальником складається податкова накладна, існують випадки, коли надалі відбувається зміна номенклатури товарів/послуг, зазначеної у такій податковій накладній. Також наявні випадки, коли поставлені та оплачені товари повертаються постачальнику із наступною передачею взамін них інших  товарів. У зверненні повідомлено, що у таких випадках постачальником складається розрахунок коригування до відповідної податкової накладної з кодом причини коригування 104 (зміна номенклатури), у якому, зокрема, сума компенсації вартості товарів/послуг, зазначена у такі податковій накладній, не змінюється.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності відображення у таблиці 2.2 додатку 2 до декларації інформації про розрахунки коригування, складені на зміну номенклатури товарів/послуг, яка не призводить до зміни суми компенсації вартості таких товарів/послуг, зазначеної у відповідній податковій накладній.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших  документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків  і зборів, ведення яких передбачено законодавством.  Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ,якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), встановлено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ(пункт 21 Порядку № 1307).

Зокрема, у разі зміни номенклатури товарів/послуг у розрахунку коригування вказується код причин коригування 104 (зміна номенклатури),  а у разі повернення товарів постачальнику - код причин коригування 103 (повернення товарів та авансових платежів).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належить, зокрема, декларація з додатками.Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

Додатком до декларації, зокрема, є«Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) (додаток 1).

У таблиці 2.2 додатку 1 зазначаютьсявідомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 ПКУ у розрізі постачальників та періодів складання податкових накладних, які коригуються.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 21, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У таблиці 2.2 додатку 1 до декларації за відповідний звітний період має бути відображена інформація щодо усіх зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування, у тому числі і тих, які складені на зміну номенклатури товарів/послуг, яка не призводить до зміни суми компенсації вартості таких товарів/послуг, зазначеної у податковій накладній, до якої такий розрахунок коригування складено.

Водночас слід зауважити, що у випадку, коли поставлені та оплачені товари повертаються постачальнику, а на заміну таких товарів постачальником передаються покупцю інші товари, то за операцією з повернення поставлених товарів з урахуванням норм пункту 192.1 статті 192 ПКУ складається розрахунок коригування, у якому зазначається код причини коригування 103 (повернення товарів та авансових платежів), а за операцією з постачання нових товарів взамін таких повернутих складається відповідна податкова накладна на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ.

Будь-який платник податку (у тому числі і постачальник, який у описаній у зверненні ситуації складає податкові накладні за операціями з постачання товарів та розрахунки коригування до них) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.