Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2023 р. № 560/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «»(далі – ТОВ) щодо застосування методу розрахунку амортизації основних засобів при нарахуванні прискореної амортизації основних засобів груп 3,4,5,9 та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, згідно з п. 43¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу підприємством, за дотримання певних умов, – може бути застосована прискорена амортизація в податковому обліку основних засобів груп 3,4,5 та 9, введених в експлуатацію з 01 січня 2020 року.

         ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

          Чи може підприємство у випадку нарахування прискореної амортизації основних засобів груп 3,4,5 та 9, введених в експлуатацію з 01 січня 2020 року, застосовувати будь-який метод розрахунку амортизації (крім виробничого) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності?

Відповідно до частини першої ст.1 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Згідно п. 1.2 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635 (далі – Методичні рекомендації) підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема, методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісною вартістю (абзац п’ятий п. 2.1 розділу II Методичних рекомендацій).

Відповідно до п. 28 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом  Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92  (далі – НП(С)БО7) метод  амортизації  обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання  економічних  вигод  від його використання.

Амортизація  основних  засобів  (крім  інших  необоротних матеріальних  активів)  нараховується   із   застосуванням   методів, передбачених п. 26 НП(С)БО7, зокрема, виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу)
(п.п. 5 п. 26 НП(С)БО7).

Таким чином, платник податку у бухгалтерському обліку застосовує метод амортизації основних засобів, визначений у розпорядчому документі про облікову політику підприємства.

Згідно з п. 43¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п'ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

При застосуванні положень цього пункту норми п. 138.3 ст. 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Платник податку на прибуток має право використовувати мінімально допустимі строки амортизації до основних засобів, введених в експлуатацію з 01 січня 2020 року за умови, що такі основні засоби не були у використанні.

Отже, у разі застосування строків амортизації основних засобів відповідно до п. 43¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу, підприємство застосовує методи нарахування амортизації передбачені правилами бухгалтерського обліку. При цьому виробничий метод амортизації за своєю економічною суттю не може використовуватись у разі застосування строків амортизації згідно цього пункту.

Відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).