Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2023 р. № 585/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо питань оподаткування ПДВ окремих операцій, пов’язаних із відступленням права вимоги на об’єкт фінансового лізингу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством (новий кредитор) укладено з лізингодавцем (первинний кредитор) договір про відступлення права вимоги за договором фінансового лізингу рухомого майна (автомобіля) у зв’язку з невиконанням лізингоодержувачем зобов’язань за договором в частині сплати лізингових платежів.

При передачі майна лізингоодержувачу у фінансовий лізинг лізингодавцем було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну виходячи з повної вартості об’єкту лізингу. За договором про відступлення права вимоги Товариство (новий кредитор) здійснило первинному кредитору оплату права вимоги у розмірі неоплаченої лізингоодержувачем частини лізингових платежів.

Товариство (новий кредитор) повідомило лізингоодержувача  про дострокове припинення договору фінансового лізингу. В той же час Товариством  зазначено про неможливість комунікації з лізингоодержувачем, який не відповідає на листи та дзвінки та не перебуває за юридичною адресою. Надалі дію договору фінансового лізингу було припинено в односторонньому порядку та вилучено об’єкт лізингу у лізингоодержувача.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1-2) можливості складання лізингодавцем (первинним кредитором) розрахунку коригування до податкової накладної, складеної при передачі майна у фінансовий лізинг, або анулювання (скасування) такої податкової накладної у зв’язку з невиконанням лізингоодержувачем умов договору фінансового лізингу;

3) можливості отримання Товариством  (новим кредитором) суми податкового кредиту у зв’язку з тим, що договір фінансового лізингу не виконано лізингоодержувачем, а фактично виконано Товариством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 ПКУ лізингова операція  (крім операцій з фрахтування  (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) - передача основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.

Фінансовий лізинг - господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов'язані з правом володіння та користування об'єктом фінансового лізингу.

Лізинг вважається фінансовим, зокрема, за умови, що об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі.

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ встановлено, що не є об'єктом оподаткування, зокрема,  операції з:

відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;

переходу права власності на об'єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов'язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об'єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов'язання з податку.

Згідно з пунктом 187.6 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її ЄРПН у встановлений ПКУ термін і надати покупцю за його вимогою (пункти 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Підпунктами «а» і «б» пункту 198.1 статті 198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг;  придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем) (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Умови (події, підстави), при виникненні яких складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з постачання товарів/послуг, визначено пунктом 192.1 статті 192 ПКУ.

Невиконання лізингоодержувачем умов договору фінансового лізингу не є підставою для складання лізингодавцем розрахунку коригування до податкової накладної, складеної ним на дату передачі майна у фінансовий лізинг.

Крім того, нормами ПКУ не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних, складених за здійсненими платником податку операціями з постачання товарів/послуг (у тому числі у разі, якщо однією зі сторін не виконуються зобов’язання, передбачені, зокрема, договором фінансового лізингу).

Щодо питання 3

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, при цьому постачанням є, зокрема, як передача об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу, так і повернення об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням договору фінансового лізингу,  а також операція з подальшого постачання (продажу) майна, яке було повернуто із фінансового лізингу лізингодавцю.

За операціями як з передачі майна у фінансовий лізинг, так і з повернення  об’єкта фінансового лізингу, лізингодавцем та лізингоодержувачем мають бути складені окремі податкові накладні  відповідно до здійснених операцій.

Операції з відступлення права вимоги, відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ, не є об’єктом оподаткування ПДВ. За операціями, які не є об’єктом оподаткування, податкові накладні не складаються.

Отже, за операцією з передачі об’єкту у фінансовий лізинг формування податкового кредиту здійснюється лізингоодержувачем на підставі податкової накладної, складеної лізингодавцем (первинним кредитором) на такого лізингоодержува. Зважаючи на те, що згідно з інформацією, наданою у зверненні, таке майно лізингоодержувачем лізингодавцю (первинному кредитору) не поверталося, а новий кредитор не здійснював операцію з придбання такого повернутого із фінансового лізингу майна, а лише отримав (придбав) право вимоги за договором про фінансовий лізинг, то ні лізингодавець, ні лізингоодержувач не мають підстав для складання податкових накладних, та, відповідно, новий кредитор не має підстав для формування податкового кредиту за такою операцією.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.