Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2023 р. № 586/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариств щодо порядку нарахування податкових зобов’язань відповідно до статті 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (далі – звернення) та інформує, що роз’яснення із зазначених питань ДПС надано в індивідуальній податковій консультації, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) на попередні звернення платника податку.

В доповнення до роз’яснень, наданих в ІПК, з урахуванням інформації, наданої у зверненні, ДПС, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні Товариство є фінансовою установою та здійснює операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ (надання фінансових кредитів). Крім того, Товариство здійснює оподатковувані ПДВ операції.

Товариством було придбано майно (автомобіль) та включено відповідні суми ПДВ до податкового кредиту. Надалі таке майно передано у фінансовий лізинг. У складі лізингових платежів Товариство отримує комісію (винагороду), операції з нарахування та сплати якої не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ за придбаними товарами (майном), яке передане у фінансовий лізинг (оподатковувана ПДВ операція), якщо у складі лізингових платежів Товариство отримує комісію (винагороду), операції з нарахування (отримання) якої не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ,

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з:

передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року  № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4  Закону № 996).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ  нараховуються у разі, якщо придбані з ПДВ товари/послуги використовуються (підлягають використанню) частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях.

Якщо придбані товари/послуги/необоротні активи використовуються (підлягають використанню) виключно в оподатковуваних операціях, то податкові зобов’язання відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ за такими товарами/послугами/необоротними активами не нараховуються.

Отже у ситуації, описаній у зверненні, Товариством за своєю сутністю здійснюються дві різні операції:

перша - з передачі придбаного з ПДВ майна у фінансовий лізинг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ;

друга – з нарахування та сплати процентів або комісій (винагороди) у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ.

Таким чином, оскільки майно, при придбанні якого Товариством було включено суми ПДВ до податкового кредиту, надалі передається у фінансовий лізинг, тобто використовується в оподатковуваній ПДВ операції (операції з передачі майна у фінансовий лізинг), то податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, за таким придбаним з ПДВ майном не нараховуються.

Разом з тим кожен конкретний випадок стосовно порядку нарахування податкових зобов’язань за операціями, здійсненими платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.