Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.03.2023 р. № 619/ІПК/99-00-21-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства та повідомляє.

Товариство у своєму зверненні зазначає, що крім розгалуженої мережі торгівельних точок (магазинів), підприємство має також склади, які розміщені територіально у населених пунктах, у яких відсутні торгівельні точки, та на яких здійснюється виключно лише зберігання підакцизної продукції, та не здійснюється їх реалізація. Та при цьому можливі допущення випадків зіпсуття, знищення, втрати підакцизного товару (продукції) на таких складах.

Товариство просить надати роз’яснення щодо питання:

- до якого контролюючого органу Товариство повинно надавати Декларацію акцизного податку, у якій необхідно задекларувати податкові зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) на складах, які розміщені по всій території України?

 - та чи можливо відображати консолідовані податкові зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) на всіх складах Товариства в одній декларації, яка подається Товариством за основним місцем реєстрації?

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб'єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 Кодексу.

Згідно із п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, є дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти (п. 216.9   ст. 216 Кодексу).

Отже, місцем реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсованих, знищених товарів, або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено є місце втрати таких товарів.

Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Кодексу, податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в) підакцизний товар (продукцію):

примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);

передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

надано як гуманітарну допомогу.

Згідно із п. 3 р. ІІІ Порядку заповнення (далі – Порядок) та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09. 2016 року № 841) (далі – Наказ № 14), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 платником заповнюються лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції).

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника. Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів в роздрібній торгівлі, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу.

Разом з цим, зазначаємо, що відображення консолідованих податкових зобов’язань в одній Декларації, щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) по всіх складах Товариства, що здійснює реалізацію підакцизних товарів в роздрібній торгівлі, Наказом № 14 не передбачено.

Пунктом 102.9 статті 102 та пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу, зупиняється перебіг строків, встановлених цим Кодексом для контролюючих органів, зокрема і статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Для надання більш повного та ґрунтовного роз’яснення Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.