Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2023 р. № 553/ІПК/15-32-07-07-06

Головне управління ДПС в Одеській області за результатами розгляду звернення (далі – ПП) про надання індивідуальної податкової консультації з питання визначення дій, що необхідно вжити підприємству для не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні ПП повідомило про укладання експортного контракту на постачання товару з покупцем - резидентом Республіки Білорусь, наявність заборгованості по зазначеному контракту за відвантажений протягом січня-лютого 2022 нерезиденту товар, та неможливість покупця розрахуватись за поставлений товар через наявність форс-мажорних обставин (початок військових дій) та причин, зазначених у довідці банку покупця.

Враховуючи викладене, ПП просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання «як уникнути дії визначеної у пункті 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 та частини п’ятої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» щоб уникнути нарахування пені нашому підприємству. Які для цього вжити дії».

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473).

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 зазначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України, а також мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2473, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція № 7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16 ² розділу IV Інструкції № 7.

При цьому неможливість перерахування покупцем коштів за поставлений товар через наявність форс-мажорних обставин, не є підставою для завершення банком валютного нагляду за експортною операцією, особливості якого визначені розділами III-IV Інструкції № 7.

Крім того, пунктом 9 Інструкції № 7 Національним банком України визначені умови щодо завершення Банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків. Тому надання відповіді щодо «уникнення дії визначеної пунктом 9 Інструкції № 7» не входить до компетенції органів податкової служби.

В разі, якщо експортні операції резидента банком не знімаються з валютного контролю, частинами 4, 6, 7 статті 13 Закону № 2473 передбачені обставини, що можуть бути підставою для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення частин 1, 2 статті 13 Закону.

Так, частиною четвертою статті 13 Закону № 2473 визначено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно положень частини сьомої статті 13 Закону № 2473, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Крім того, положеннями частини шостої статті 13 Закону № 2473, визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Розділом 8 «Форс-мажор» наданої до звернення копії контракту на постачання товару передбачено, що сторони не будуть нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов’язань за цим Договором, якщо невиконання викликане обставинами форс-мажору, що перешкоджають виконанню зобов’язань за цим договором і що виникли після укладення Контракту, а саме: всі правила (застереження) Міжнародної торгової палати (International Chanber of Commerce-ICC), Париж, Франція, в т.ч. повінь, пожежа, землетрус, інші стихійні лиха, війна або військові дії, прийняття органами влади і управління законодавчих та/або інших актів законодавства, вчинення по відношенню до Сторін договору неправомірних дій третинами особами (перелік таких обставин відкритий). Сторона, для якої створилася неможливість виконання своїх зобов’язань, повинна негайно повідомити по факсу іншу сторону про початок та припинення вищезазначених обставин, але не пізніше ніж протягом 14 днів з моменту їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні, повинні бути підтверджені торгово-промисловою палатою відповідної країни.

В якості підтвердження форс-мажорних обставин, ПП до звернення наданий лист білоруського банку, адресований нерезиденту-покупцю. Відповідно зазначеного листа, у зв’язку зі зміною внутрішніх правил комплаенс-контролю банків-кореспондентів Банк не має можливості гарантувати проходження міжнародних переказів в Україну і належне виконання платіжних доручень партнерів. У зв’язку з вищевикладеним Банком було прийнято рішення призупинити прийняття і виконання платіжних доручень партнерів в адресу українських банків для забезпечення безпеки коштів (для уникнення повернення, втрати або «заморозки» грошових коштів).

Відповідно до статті 20 Закону Республіки Білорусь «Про торгово-промислову палату» від 16.06.2003, право свідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) згідно з умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів республіки білорусь, має білоруська торгово-промислова палата.

Таким чином, враховуючи умови контракту, покупець, як сторона контракту, для якої створилася неможливість виконання своїх зобов’язань, повинен довести, що наявні обставини (прийняття обслуговуючим банком рішення про відмову виконання платіжних доручень) відносяться до форс-мажорних обставин згідно умов контракту, мають відношення до конкретного господарського зобов'язання та після постачання товару унеможливлюють на невизначений строк отримання резидентом валютної виручки, а також з метою не нарахування пені резиденту за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин, повинен засвідчити даний факт настання та тривалості дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) довідкою (сертифікатом) Білоруської торгово-промислової палати.

На підставі вищезазначеного, наявність документів щодо звернення ПП з позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості та/або сертифікату щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), або висновків Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків, можуть бути підставою для призупинення нарахування (не нарахування) пені за порушення частин 1, 2 статті 13 Закону № 2473.

Разом з цим, зазначаємо, що відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, для контролюючих органів на період дії воєнного стану на території України зупиняються строки надання індивідуальних податкових консультацій, враховуючи положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).