Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2023 р. № 561/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив про відкриття розрахункового рахунку в іноземному банку для здійснення господарської діяльності. Зокрема планується використовувати рахунок для зарахування валютної виручки, отриманої від іноземних покупців, для проведення розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари, які ввозитимуться на митну території України, а також для придбання пального для заправки вантажних автомобілів за кордоном, оплати дозволів, плати за дороги, придбання основних засобів, ремонту та сервісного обслуговування автомобілів, тощо.

У зв’язку із зазначеним, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має юридична особа повідомляти контролюючий орган про відкриття рахунку в іноземному банку для здійснення господарської діяльності та чи є якісь обмеження щодо використання коштів на такому рахунку для провадження підприємницької діяльності?

2. Чи встановлена відповідальність нормами валютного або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюється органами Державної податкової служби, якщо частина виручки не буде повертатися в Україну, а використовуватиметься з такого рахунку на оплату товарів (послуг) для здійснення діяльності Товариства?

3. Чи матиме право Товариство використовувати кошти на рахунку, відкритому в іноземному банку для проведення розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари, які ввозитимуться на митну територію України, а також пального для заправки вантажних автомобілів за кордоном, оплати дозволів, плати за дороги, придбання тягачів та напівпричепів, ремонту та сервісного обслуговування, тощо? Чи вважатимуться такі виплати порушенням законодавства та чи нестиме якусь відповідальність Товариство у разі проведення таких платежів?

Щодо питання 1-2.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Принципи валютного регулювання, викладені у статті 2 Закону № 2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою статті 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому, порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Разом з цим, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено Кодексом.

Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах встановлено статтею 69 Кодексу.

Проте, нормами Кодексу та Закону № 2473 не передбачено повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про відкриття юридичною особою - резидентом України власних рахунків за кордоном та подання звітності за операціями з використання рахунків, відкритих у фінансових установах інших країн.

Щодо питання 3.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями згідно з частиною четвертою статті 5 Закону № 2473 визначається Національним банком України (далі – НБУ).

Валютний нагляд банків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюється відповідно до підпункту 3 пункту 6 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7).

При цьому, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема:

у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар);

у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред’явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

- у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Оскільки, відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України», Національний банк встановлює правила проведення банківських операцій; визначає систему, порядок і форми платежів; здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, у тому числі з питання подання звітності за операціями з використання рахунків, відкритих у фінансових установах інших країн, доцільно додатково звернутись до Національного банку України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно  платником податку, якому надано таку консультацію.