Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.03.2023 р. № 594/ІПК/99-00-24-03-03-09

 Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого від продажу земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з нормами ПКУ, які діяли у 2021 році.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що у 2015 році отримав безоплатно у власність земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в процесі приватизації державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «…..». Крім того, у спадщину отримана така ж сама земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання оподаткування доходу, отриманого від продажу зазначених ділянок.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб єфізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно доп.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні, до якого включається, зокрема, частина доходу від операцій з майном, розмір якого визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ(п.п. 164.2.4п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Так, згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітногоподаткового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

При цьому частиною першою ст. 121ЗКУ встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

–для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

–для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

– для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

– для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

Відповідно до ст. 33 ЗКУ земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Отже, норми безоплатної передачі земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
ст. 121 ЗКУ не передбачено.

Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об'єкта, визначеної суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку (п. 172.3 ст. 172 ПКУ).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ), ставка якого становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX«Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX«Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, оскільки положеннями ст. 121 ЗКУ не передбачено норми безоплатної передачі земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тодохід, отриманий відпродажу земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отриманої в процесі приватизації державного підприємства, а також земельної ділянки з таким же цільовим призначенням, отриманої у спадщину оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням п. 172.2 ст. 172 ПКУ і військовим збором на загальних підставах.

Що стосується другого питання, зазначеного у зверненні, то з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходи фізичних осіб у разі передачі переважного права фізичною особою юридичній особі слід розглядати з документами, зокрема договору передачі переважного права тощо.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.